Меню
Світова література

5 клас
6 клас
7 клас
8 клас

Интегрированный курс

5 класс
6 класс

Виразне читання

Теорія
Практика

Шкільний конферанс

Основи школи юного конферансьє

Школа юного диктора

Основи школи юного диктора

Вивчення лірики

Олександр Твардовський - Лірика
Роберт Льюїс Стівенсон - Лірика
Олександр Пушкін - Лірика
Франческо Петрарка - Лірика
Адам Міцкевич - Лірика
Шандор Петефі - Лірика
Пейзажна лірика Алкмана, Гете, Лермонтова
Публій Овідій Назон - Лірика
Михайло Лермонтов - Лірика
Іван Крилов - Лірика

Методичний практикум

Схема самоаналізу уроку
Поетичне відлуння
Типи аналізу твору
Технологічна модель уроку
Кабінет літератури
Глосарій

Робота з портретом

Портреты А.П. Чехова
Портреты Л.Н. Толстого
Портреты Ф.М. Достоевского
Портреты Н.В. Гоголя
Портреты Ф.И. Тютчева
Портреты А.С. Пушкина
Портреты И.А. Крылова
Портреты Эзопа
Портреты М.Ю. Лермонтова
Работа с портретом писателя на уроках литературы. Предисловие

Презентації

Гаррієт Бічер-Стоу. "Хатина дядька Тома". Презентація
Композиція твору. Презентація
Життя і творчість Шолом–Алейхема. Презентація
Пауль Маар - презентація
Ярослав Гашек
Рюноске Акутаґава. "Павутинка" - презентація
Анна Гавальда - презентація

Популярні статті
    Розповісти друзям
    » » » » Дихання під час виразного читання


    Дихання під час виразного читання

    Рейтинг:
    Дихання під час виразного читання


    Для того щоб досягти справді досконалого виразного читання, потрібно не просто механічно виконувати роботу читця, а щоразу проводити серйозну попередню підготовку.
    Першим її етапом є вдосконалення техніки мовлення. Це так звана фізіологічна підготовка до виразного читання, що передбачає навчання правильному диханню, розвиток необхідних якостей голосу й відпрацювання дикції.
    Методичний коментар. На вивчення техніки мовлення програмою відведено 2 години. Теми уроків визначено відповідно до першої вертикалі Схеми 1.
    Дихання під час виразного читання
    Структурно в кожному уроці можна виділити такі частини:
    1. Лекція (учитель за бажанням може урізноманітнювати її елементами бесіди).
    2. Закріплення теоретичного матеріалу за запитаннями.
    3. Коментар учителя до тренувальних вправ.
    4. Колективне виконання вправ на дихання, голос чи дикцію.

    Дихання


    У звичайному (фізіологічному) диханні ритмічно чергуються вдих-видих-пауза, і наш організм регулює цей процес, як правило, автоматично, підсвідомо. Дихання під час виразного читання вирізняється тим, що воно стає свідомо контрольованим, керованим і являє собою швидкий вдих, паузу і повільний видих. Однією із причин швидкої перевтоми голосотворчого апарату є невміння володіти своїм диханням.
    Правильно дихати під час виразного читання – це:
    1) своєчасно і непомітно (безшумно) наповнювати легені повітрям;
    2) рівномірно, „раціонально” й економно його використовувати;
    3) не витрачати запасу повітря до останку, щоб не захлиснутися;
    4) не перевантажувати без потреби легені повітрям „про запас” (глибина вдиху має бути прямо пропорційною довжині фрази, яку треба буде вимовити без зупинки).
    Залежно від техніки дихання (тобто від того, які м’язи беруть участь у дихальному процесі), прийнято виокремлювати чотири його типи:
    1. Ключичне (або верхнє). Здійснюється внаслідок скорочення м’язів, що піднімають і опускають плечі й верхню частину грудної клітки. Це слабке, поверхневе дихання, при якому повітрям заповнюється лише верхня частина легень, а тому дихати доводиться набагато частіше.
    2. Грудне („жіночий тип”). Відбувається внаслідок зміни поперечного об’єму грудної клітки завдяки скороченню міжреберних м’язів. Діафрагма залишається малорухомою, живіт утягується, відтак удих і видих виходять недостатньо енергійними, тому що повітрям заповнюється лише середня частина легень.
    3. Діафрагмальне („чоловічий тип”). Дихання відбувається внаслідок зміни поздовжнього об’єму грудної клітки завдяки скороченню діафрагми. Міжреберні м’язи майже не скорочуються, а тому повітрям заповнюється переважно нижня частина легень.
    4. Комбіноване (діафрагмально-реберне). Вдих і видих відбуваються внаслідок включення у процес дихання всього м’язового апарату грудної клітки, що забезпечує зміну її об’єму й у поздовжньому, і в поперечному напрямках (тобто скорочуються і міжреберні м’язи, і діафрагма). Унаслідок цього повітрям заповнюються всі ділянки легень.

    Саме комбінований тип дихання є найдоцільнішим під час виразного читання, а тому читцям дуже важливо його тренувати.
    Щоб відпрацювати техніку комбінованого дихання, виконуємо таку вправу:
    Встати, розправити плечі, одну руку покласти на ребра, другу – на діафрагму (для самоконтролю). Під час вдиху ви повинні відчути, як грудна клітка розширюється і в поперечному, і в поздовжньому напрямках; діафрагма опускається, внаслідок чого живіт злегка виступає вперед; міжреберні й черевні м’язи скорочуються; при цьому плечі не піднімаються.
    Кінцевою метою розвитку комбінованого типу дихання є не просте вміння вдихнути максимальну кількість повітря, а тренування довгого видиху і здатності раціонально витрачати запас повітря, щоб його вистачило саме до того моменту, коли в мовленні можна зробити паузу і поповнити запас.

    Запитання
    1. Чим відрізняється дихання читця від звичайного, фізіологічного дихання?
    2. Як ви розумієте вислів: „Під час виразного читання дихання стає свідомо контрольованим, керованим”?
    3. Назвіть основні типи дихання.
    4. Опишіть (і продемонструйте) техніку комбінованого типу дихання. Чому читцеві важливо оволодіти його методикою?
    5. Яких помилок у диханні треба уникати під час виразного читання?

    Існують вправи, регулярне виконання яких дасть змогу навчитися здійснювати контроль над кількістю набраного повітря і раціонально його використовувати:
    1. Встати, розправити плечі. На “раз” зробити вдих, на “два” – затримати дихання, на “три” – починати лічити вголос спочатку від 1 до 5, за другим видихом – від 1 до 10, за третім – від 1 до 15 (не добираючи повітря під час рахунку). Замість лічби вчитель може дібрати різні за довжиною фрази (можливо, навіть з того твору, який читатиметься далі). Необхідно контролювати кількість повітря, що набирається: воно повинно збільшуватися прямо пропорційно довжині конкретної фрази.
      Подібне тренування можна виконати й на іншому матеріалі. Виберіть вірш на 4-5 строф із середньою довжиною рядків. Вдихніть і прочитайте один рядок. Після другого вдиху – два рядки, після третього – три рядки, потім чотири, п’ять рядків...
    2. На “раз” зробіть удих, на “два” – затримайте дихання, а далі промовляйте скоромовку: „У веселому селі жили-були ковалі: раз коваль, два коваль, три коваль...” Цікаво, скільки ковалів ви перелічите на одному видиху?
    3. „Духмяна троянда”. Уявіть, що перед вами духмяна троянда. На „раз-два” вдихніть її запах, на мить затримайте дихання, не розслаблюючи м’язів, а потім починайте повільно видихати, щоб довше зберегти запах квітки. Щоб уникнути запаморочення, вдихи повинні бути помірної глибини.
    4. „М’ячик, що спускається”. На „раз-два” підніміть руки через сторони догори, ставши при цьому навшпиньки, на мить затримайте дихання. А тепер починайте повільно опускати руки, одночасно присідаючи. При цьому вимовляйте звук „с” (або „ш”).
    5. „Свічка”. Уявіть, що перед вами велика свічка. (Можна тримати перед собою якийсь предмет, наприклад, олівець). Вам треба не загасити її полум’я, а лише злегка відхилити. Для цього на „раз” зробіть глибокий вдих, на „два” – затримайте дихання, а потім починайте обережно і рівномірно дути на полум’я до повного видиху.
    6. А тепер вам треба загасити уявну свічку. Зробіть неглибокий вдих. Легенько дмухніть на свічку. Не згасла? Вдихніть трохи глибше і дмухніть сильніше. Ще не згасла? Збільшуйте силу кожного вдиху і видиху. Доведіть їх до максимуму за п’ятим разом. Уявна свічка згасла.
    7. Візьміть двома пальцями за куточок незім’ятий аркуш паперу (наприклад, із зошита). Підніміть його на рівень свого перенісся і відсуньте від обличчя приблизно на 30–35 см. Зробіть глибокий вдих, на секунду затримайте дихання, а потім починайте дути на нижню частину аркуша, щоб підняти його струменем повітря приблизно на 45 градусів. Зміст вправи полягає в тому, щоб зробити потік повітря максимально рівномірним, тобто аркуш необхідно не просто підняти, а намагатися утримувати щонайдовше з однаковим відхиленням і найменшими коливаннями. Під час виконання цієї вправи учні повинні стояти у профіль до вчителя, щоб йому було легше контролювати правильність виконання.
    8. Тренування швидкого вдиху. На „раз-два-три” робимо глибокий вдих, на „раз-два” затримуємо подих, потім зі звуком „п-ф” видихаємо, при цьому подумки лічимо під час видиху до 10 (приблизно 10 секунд). За другим разом зменшуємо до „раз-два” час на вдих, скорочуємо до „раз” паузу після вдиху, а час видиху залишаємо незмінним – 10 секунд. За третім разом робимо вдих на „раз”, лише на мить затримуємо подих, а видихаємо знову впродовж 10 секунд. Під час виконання цієї вправи важливо навчитися швидко мобілізувати всі дихальні м’язи для забезпечення глибокого вдиху, причому робити це необхідно безшумно і непомітно.

    Примітка: вправи на дихання треба виконувати стоячи і у добре провітреному приміщенні. Кожну вправу повторюємо тричі.
    Якщо дихальні вправи виконуватимуться безпосередньо перед читанням конкретного твору, можна для тренування довгого видиху дібрати різні за довжиною фрази з цікавого нам тексту. Зауважимо також, що одним із прийомів, які допомагають оволодіти правильним диханням, є заучування тексту напам’ять або багаторазове його читання. Це дає змогу читцеві-початківцю проконтролювати своє дихання і таким чином відшукати оптимальний варіант звучання твору.все для dle
    Просмотров: 7 327
    Комментариев: 0
    Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
     
    Другие новости по теме:


    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.