Меню
Світова література

5 клас
6 клас
7 клас
8 клас

Интегрированный курс

5 класс
6 класс

Виразне читання

Теорія
Практика

Шкільний конферанс

Основи школи юного конферансьє

Школа юного диктора

Основи школи юного диктора

Вивчення лірики

Олександр Твардовський - Лірика
Роберт Льюїс Стівенсон - Лірика
Олександр Пушкін - Лірика
Франческо Петрарка - Лірика
Адам Міцкевич - Лірика
Шандор Петефі - Лірика
Пейзажна лірика Алкмана, Гете, Лермонтова
Публій Овідій Назон - Лірика
Михайло Лермонтов - Лірика
Іван Крилов - Лірика

Методичний практикум

Схема самоаналізу уроку
Поетичне відлуння
Типи аналізу твору
Технологічна модель уроку
Кабінет літератури
Глосарій

Робота з портретом

Портреты А.П. Чехова
Портреты Л.Н. Толстого
Портреты Ф.М. Достоевского
Портреты Н.В. Гоголя
Портреты Ф.И. Тютчева
Портреты А.С. Пушкина
Портреты И.А. Крылова
Портреты Эзопа
Портреты М.Ю. Лермонтова
Работа с портретом писателя на уроках литературы. Предисловие

Презентації

Гаррієт Бічер-Стоу. "Хатина дядька Тома". Презентація
Композиція твору. Презентація
Життя і творчість Шолом–Алейхема. Презентація
Пауль Маар - презентація
Ярослав Гашек
Рюноске Акутаґава. "Павутинка" - презентація
Анна Гавальда - презентація

Популярні статті
    Розповісти друзям
    » » » » Філософія життя і смерті в повісті Еріка-Еммануеля Шмітта Оскар і Рожева Пані


    Філософія життя і смерті в повісті Еріка-Еммануеля Шмітта Оскар і Рожева Пані

    Філософія життя і смерті в повісті Еріка-Еммануеля Шмітта Оскар і Рожева Пані


    Тема уроку: Філософія життя і смерті в повісті Еріка-Еммануеля Шмітта «Оскар і Рожева Пані».


    Мета: подати короткі відомості про письменника; проаналізувати повість (розкрити зміст твору, його художню своєрідність); навчити учнів цілісно сприймати твір; розвивати навички аналітичного мислення, уміння складати характеристику героїв, відповідати на проблемні запитання.
    Обладнання: портрет Еріка-Еммануеля Шмітта, текст повісті «Оскар і Рожева Пані».
    Тип уроку: урок позакласного читання.
    Прийоми і форми роботи: лекція вчителя, бесіда за текстом твору, дискусія, робота в групах, прийом «Займи позицію».
    «Для життя є одне-єдине рішення – жити»
    (Слова Оскара з повісті «Оскар і Рожева Пані»)
    Книжка – про уяву, яка допомагає жити
    (Е.-Е. Шмітт)


    ХІД УРОКУ


    І. Вступне слово вчителя


    Життя – це найбільше диво і найбільша світова таємниця. Це найвеличніший прояв Бога. Життя – це зернина, яка, лягаючи в землю, гине, щоб знову відродити себе в новому колоску. Життя – це досвід, мудрість, розум, творчість, віра, любов. Життя – це велика відповідальність кожного з нас перед собою, перед суспільством, перед майбутнім, перед Богом.
    Сьогоднішній урок – один із проявів людського життя.

    ІІ. Мотивація навчальної діяльності


    В одному з інтерв’ю Ерік-Еммануель Шмітт зазначив «Я вважаю, що є дар життя, але є і дар смерті, і обидва ці дари дані людині. Шлях, який рано чи пізно пройде кожен. І це невідворотно». Так, цю невідворотність усвідомлює розум, але відмовляється з нею миритися серце. Особливо, якщо сьогодні на цей шлях став десятирічний хлопчик, хворий на лейкемію, який доживає свій короткий вік у лікарні. Його звати Оскар, він – герой повісті «Оскар і Рожева пані» сучасного французького драматурга Еріка-Еммануеля Шмітта. Автор розповів історію так, щоб ті, хто її читатиме, гостріше відчули життя, його красу і швидкоплинність.
    Отже, про життєствердну книгу «Оскар і Рожева пані», що допомагає задуматись над тим, як ми проживаємо кожен свій день, і про сили, які є всередині нас, аби ми змінювались і змінювали, про самого автора – сьогодні на уроці.

    ІІІ. Вивчення нового матеріалу


    Знайомство з біографією Еріка-Еммануеля Шмітта.
    Сучасний французький драматург, есеїст, романіст і сценарист Ерік-Еммануель Шмітт. Він – майстер неочікуваних сюжетних поворотів, блискучих, відшліфованих діалогів. У Франції його ім’я стало відомим ще на початку 90-х років минулого століття. Перші ж твори Шмітта «Ніч у Вавилоні» та «Відвідувач» одразу набули популярності, тож французький мистецький світ прийняв нового талановитого письменника.
    Знайомство України зі Шміттом розпочалося в 1999 році з постановки Львівським національним театром ім. М. Заньковецької його п’єси «Загадкові варіації». До сьогоднішнього дня це знайомство продовжується численними театральними постановками та перекладами його прозових творів за підтримки Програми сприяння видавничій справі «Сковорода». В квітні 2013 року Ерік-Еммануель Шмітт вперше відвідав Україну, завітавши на десятий ювілейний фестиваль «Французька весна» у Львові. Сьогодні ми побуваємо у колі героїв повісті «Оскар і Рожева пані», познайомимось із автором твору.
    Ерік-Еммануель Шмітт народився 28 березня 1960 року в Ліоні. Готувався до кар’єри композитора, вчився грати на фортепіано. З тих пір музика, поряд з теологією і метафізикою, стала захопленням його життя. «Музика завжди каже правду, інтелект вступає пізніше… Те ж саме відбувається, коли я пишу п’єсу. Я завжди намагаюсь почути музику душі, тобто дещо більше, ніж просто слова», – скаже він пізніше в одному з інтерв’ю. Однак, крім музики, хлопчик захопився письменством: в одинадцять років написав першу книгу про Люпен, в шістнадцять – першу п’єсу «Григуар, або Чому рибки зелені». Нарешті слово отримало верх над музикою. Закінчивши престижний Вищий педагогічний інститут і захистивши філософську дисертацію, присвячену Дені Дідро, Шмітт починає викладати філософію спочатку в ліцеї Шербура, потім в університеті Шамбері. Але надовго він там не затримується: наукова кар’єра була принесена в жертву літературі.
    Успіх супроводжував Шмітта з першого дорослого драматургічного досвіду. П’єси «Ніч у Вавилоні» і «Відвідувач» мали великий успіх на сцені Королівського Шекспірівського театру. У цих творах ведеться глибокий філософський, але не нудний діалог про людську сутність, про смерть і про релігію, що і забезпечило автору визнання критики. Твори були відзначені міжнародною Премією Мольєра, а в 2001 році французька Академія присуджує драматургу Гран-прі.
    Окрім п’єс Шмітт пише романи. І теж отримує за них премії. Премію «Перший роман» отримала його «Секта егоїстів». Але найбільший успіх припав на долю «Євангелія від Пілата», над яким письменник працював 8 років.
    У багатьох своїх творах письменник піднімає тему релігії і проблему відносин людини з Богом, хоча народився Ерік-Еммануель Шмітт в родині атеїстів, був вихований як атеїст і залишався ним до одного випадку. Так трапилось, що подорожуючи по Сахарі він заблукав і йому довелось провести ніч в пустелі в цілковитій самотності. «Я б сказав, що це була містична ніч для мене, я багато передумав, і вийшов звідти, переосмисливши своє відношення до Бога. Зараз я назвав би себе віруючим агностиком. Тепер коли мене питають: «Чи є Бог?», я відповідаю: «Я не знаю чи є БОГ, але я вірю!» – коментує сам автор в одному з інтерв’ю. Хоча вірить він, як сам зізнається, не в Бога якоїсь окремої релігії чи конфесії, він вірить в єдиного Бога, як істоту. Шмітт став вивчати різні релігії, і це знайшло своє відображення в його творах.
    В Шмітті живе просвітитель і в деякій мірі місіонер. Тому особливе місце в його творчості посідає «Цикл незримого», куди входить чотири тексти: «Міларепа», «Мсьє Ібрагім і квіти Корану», «Оскар і Рожева пані» і «Діти Ноя». Об’єднує «Цикл незримого» тема духовності та релігії. Релігійні конфесії – буддизм, іслам, іудаїзм і християнство – художньо проілюстровані і поєднані з конкретними людськими, насамперед дитячими історіями. Форму цих невеликих творів можна класифікувати по-різному. Дехто відносить їх до романів, дехто до моноп’єс, тому що вони написані від першої особи, інші – до дитячих казок.
    Зараз автор працює над романом про взаємини людей між собою.

    Історія написання твору «Оскара і Рожевої пані» із уст самого автора.
    Інтерв’ю відбулось 4 квітня 2013 року, під час перебування Еріка-Еммануеля Шмітта в Україні в рамках десятого ювілейного фестивалю «Французька весна» у Львові, на якому була присутня Анастасія Левкова — арт-менеджер львівської книгарні "Є".
    Анастасія Левкова:
    — Які події надихнули Вас на написання «Оскара і Рожевої Пані»?
    Ерік-Еммануель Шмітт:
    — По-перше, «Оскар і Рожева Пані» повниться моїми спогадами про дитинство. Маленьким я багато часу проводив у дитячих лікарнях – не тому, що хворів, а тому, що мій тато був дитячим лікарем. Всі четверги й суботи по обіді я бував у закладах такого типу. Серед моїх друзів було чимало хворих дітей.
    По-друге, було-таки, що я серйозно хворів, лежав у лікарні, й одного дня мені повідомили, що я видужав і можу йти додому. Ті діти, які лежали в лікарні разом зі мною, лишалися. Я йшов, а вони лишались – і це здалося мені дуже нечесним. Я думав тоді про сміливість і розум, які потрібно мати навіть тоді, коли знаєш, що серйозно хворий і можеш померти. Того дня я пообіцяв собі, що напишу про це книжку, – ця книжка і стала «Оскаром».
    По-третє, в моєму вже дорослому житті було чимало близьких, любих людей, які серйозно хворіли, і дехто з них померли. Це були надзвичайно важкі моменти. Але тоді я зрозумів, що одна з найпрекрасніших речей – це уява, фантазія. Саме тому я вигадав Рожеву Пані – таку собі Шехерезаду, яка завжди має напоготові якусь історійку. Завдяки уяві, фантазії, яка водночас містить у собі і смак правди, і смак витівки, ця жінка допомогла хлопчикові жити. Медицина вже була безсила, але людяність могла його врятувати, себто допомогти гідно прожити життя до останніх днів. Хоча ця книжка говорить про сторони сумні та важкі, про смерть, та водночас ця книжка – про уяву, яка допомагає жити.

    Робота над змістом твору за запитаннями вчителя.
    1. Хто такий Оскар? Скільки років було героєві?
    2. Чому хлопчик опинився в лікарні? Які були прогнози лікарів?
    3. Чому Оскар отримав прізвисько Яйцеголовий? Які ще прізвиська ви зустрічали у творі?
    4. Хто така Бабця-Ружа? Чому так її назвав Оскар?
    5. Про яку легенду, що існує в країні, розповіла Бабця-Ружа?
    6. Чому Бабця-Ружа радить Оскарові розпочати писати листи до Бога? Про що, за її словами, Оскар може попросити?
    7. Які життєві етапи проживає у своїй уяві Оскар? Чи відчуває він серйозну відповідальність за кожен свій вчинок?
    8. Чи відчув хлопчик прихід Бога? Коли це відбулося?
    9. Які нові відчуття з’явилися в Оскара після того, як він відвідав капличку?

    Виразне читання
    Прочитайте діалог хлопчика і Бабці-Ружі у капличці, прокоментуйте його.
    « — Бабцю-Ружо, будьте серйозні, ви як кетчистка, колишня відома чемпіонка, не будете ж в це вірити!
    — Чому ні, Оскаре? Невже ти мав би більше довіри до Бога, якби перед тобою постав культурист з напрацьованими біфштексами, виступаючими м’язами, лискучою шкірою, короткою зачіскою і плавками, які вигідно підкреслюють форми?
    — Ну…
    — Подумай, Оскаре. Хто тобі ближчий: Бог, який нічого не відчуває, чи Бог, який страждає?
    — Звісно, той, що страждає. Але якби я був ним, якби я був Богом, якби у мене були його можливості, я б уникнув страждань.
    — Ніхто не може уникнути страждань. Ні Бог, ні ти. Ні твої батьки, ні я.
    — Авжеж. Згоден. Але навіщо страждати?
    — Власне не всяке страждання є стражданням. Вдивись краще в його обличчя. Придивись. Хіба у нього вигляд страждаючого?
    — Ні. Дивно. Він не виглядає на людину, у якої щось болить.
    — От бачиш, мій маленький Оскаре, треба розрізняти два типи страждань: фізичне і моральне. Фізичний біль ми терпимо. А моральний — обираємо.»


    «Займи позицію»
    1. Чому Оскар вважав своїх батьків легкодухами? Спробуйте зрозуміти їх і виправдати їх поведінку.
    2. Коли хлопчик змінив свою думку про батьків? Яким було для Оскара святкування Різдва? Що попросив Оскар у Бога після різдвяної вечері? (Останнє в житті Оскара Різдво перетворилося на справжнє сімейне: свято: свято жартів, теплих слів, надій, різдвяних гімнів. Бабця-Ружа посприяла об’єднанню та порозумінню родини. У листі до Бога Оскар висловив своє бажання: «нехай мої батьки залишаються завжди такими, як сьогодні ввечері. І я також. Це було чудове Різдво»).
    3. Чи зумів Оскар відчути себе щасливим?
    4. Як ви розумієте слова епіграфу, взяті із художнього тексту. Прокоментуйте їх.

    «Життя – таки дивний дарунок. Спершу ми перебільшуємо: вважаємо, що подароване нам життя вічне. Згодом ми ним легковажимо, нам здається, що воно пусте, надто коротке, ми майже готові позбутися його. Нарешті ми усвідомлюємо, що це – не дарунок, а лише позика. Тоді ми намагаємося заслужити його…. Забуваємо, що воно крихке, ламке та ефемерне . Ми всі вдаємо, що безсмертні, – говорить Ерік-Еммануель Шмітт устами маленького хлопчика, підштовхуючи нас до роздумів. А я запрошую вас до діалогу.

    Робота в групах
    І група – Знайдіть у творі, як Бабця-Ружа пояснює «Що таке Бог?». Підтвердьте думки цитатами з тексту.
    ІІ група – Знайдіть у творі, як Бабця-Ружа пояснює поняття «життя», «смерть»? Підтвердьте думки цитатами з тексту.
    Матеріал для роботи груп
    І. – «Бог – не Дід Мороз. Ти можеш просити у нього лише духовні речі».
    – «Просто в нього своєрідна манера приходити в гості. Він навідається до тебе у твоїх думках, у твоїй свідомості».
    – «…ти йдеш до мене… Ти не зупинявся. Саме тут я зрозумів різницю між тобою і нами – ти невтомний хлопець! Ти той, хто не знає знемоги. Завжди в роботі. Я зрозумів, що в тому є ти. Що ти розкриваєш мені свою таємницю: щодня дивись на світ так, ніби бачиш його вперше».
    – «Господи, ти зробив це для мене. У мене було враження, що ти взяв мене за руку і повів у серце таїни, щоб її споглядати».

    Робота з таблицею «Дід Мороз і Бог»
    СхожістьВідмінність
    Людина сподівається на диво.
    Невидимий плід фантазії.
    В їхнє існування або вірять, або не вірять.
    Дід Мороз приносить подарунки матеріальні, а у Бога можна просити лише духовні речі.


    Отже, Бог живе в душі кожної людини. В нього своєрідна манера приходити в гості. Він навідається до тебе у твоїх думках, у твоїй свідомості. Віра в Бога допомогла Оскару відкрити таємницю: «Щодня дивись на світ так, ніби бачиш його вперше».

    ІІ. « — Бабцю-Ружо, схоже, що ніхто мені не зізнається, що я помру?
    — Чому ти хочеш, щоб тобі про це казали, якщо ти й сам знаєш, Оскаре?»
    «Забуваємо, що воно (життя) крихке, ламке та ефемерне. Ми всі вдаємо, що безсмертні».
    «— Ви знаєте людей, які радіють від думки, що вони помруть?
    — Так, знаю. До них належала моя матір. На смертному одрі вона солодко посміхалась, була нетерплячою, їй так кортіло довідатись, що має статися».
    «Адже ніхто їй (Плам Пудинг) не обіцяв, що життя має бути вічним, ніхто! Вона ж уперто хотіла в це вірити, протестувала, відмовлялася від думки, що її не стане, казилася, впала у депресію, схудла, закинула кар’єру, стала важити не більше тридцяти п’яти кілограмів, виглядала, як хребет морського язика, і врешті-решт розсипалася. Як і всі, вона все-таки померла, але думка про смерть зіпсувала їй життя.»

    Отже, Бабця-Ружа дарує Оскарові нове життя. У його маленьке серце і розум вселилась віра, любов і розуміння. Він помирає щасливий, адже відчув, що таке Бог. («…Вперше. Я споглядав світло, кольори, дерева, пташок, тварин. Я відчував, як повітря проходить крізь мої ніздрі і дає змогу дихати. Я відчував себе живим. Я тремтів від чистої радості. Щастя буття. Я був зачудований. Дякую, Господи, що ти зробив це для мене, що ти взяв мене за руку і повів у серце таїни, щоб її споглядати. Дякую».)
    Вчитель. – Які ще дива відбуваються у свідомості Оскара після візитів Бабці-Ружі? Як спортивні історії кетчистки впливають на Оскара? (Розповіді кетчистки – це зібрання спортивних досягнень Бабці-Ружі. Вони з однієї сторони розважають хлопчика, змінюють його думки, змушують його мріяти і переносять його в чарівний світ, але з іншого боку – приносять Оскару значно більшу користь. Оскар подумки стає частиною світу, в якому немає ні хвороби, ні смерті. Своїми розповідями Бабця-Ружа передає йому дуже важливі і повчальні послання,вони співвідносяться з життєвими ситуаціями, які переживає Оскар.)
    Вчитель. В житті Оскара були моменти, які б зламали й найсильніших. Він виконав поставлене Бабцею-Ружею завдання – навчитись не боятись смерті, а насолоджуватись кожним моментом життя.

    Пошуково-дослідницька робота
    Уроки мудрості та прості життєві істини
    1. «Виклади свої думки» («Ті, які не висловлюєш; саме вони тиснуть, міцно вкорінюються, лягають тягарем, знерухомлюють тебе, посідають місце нових думок і отруюють тебе. Якщо ти мовчатимеш, то перетворишся на смердюче сміттєзвалище старих думок»).
    2. «Бог – не Дід Мороз» (Ти можеш просити у нього лише духовні речі).
    3. «Завжди є вихід» (Турнір у Бетюні проти Сари Ап-і-Ляп, кетчистки з намащеним олією тілом).
    4. «Матимеш кістку, щоб гризти. Коли ж ти її згризеш, то побачиш, що воно того не варте» (Історія із батьками-«легкодухами»).
    5. «Потрібно боротися за свою любов» (Історія з Пеггі Блу).
    6. «Привабливість залежить не лише від кісток і м’яса, вона залежить і від душевних якостей» (Турнір з ірландкою Плам Пудинг).
    7. «Хвороба – як смерть. Це – даність. Вона не є покаранням». («Чому Бог допускає, щоб ми хворіли. Або він недобрий. Або не дуже вигадливий»).
    8. «Хвороба – це частина людини. Милосердя і жалість - різні речі». («Хвороба — це частина мене. Вони не повинні поводитись інакше через те, що я хворий. Чи вони можуть любити лише здорового Оскара?»).
    9. «Прожити своє життя за один день» (Подарунок Бабці-Ружі: «Це рослина з Сахари, яка проживає своє життя за один день»).
    10. «Ніколи не знайти відповіді про те, що таке – «Життя», «Смерть», «Віра», «Бог». («Слова, які цікавили мене: «Життя», «Смерть», «Віра», «Бог». Можеш мені повірити, їх там немає! Зверни увагу, це все-таки доводить те, що ні життя, ні смерть, ні віра, ні ти до хвороб не відноситеся. Що, далебі, добра новина. Втім, у такій серйозній книжці мали би бути відповіді на найсерйозніші запитання, хіба ні?»).
    11. «Лікарю Дюссельдорф, Ви не Господь Бог» («Не ваша вина в тому, що вам доводиться повідомляти людям погані новини, називати хвороби латиною та давати пояснення про невиліковність хвороби. Переведіть подих. Розслабтеся. Ви не Господь Бог. Не ви ж управляєте природою. Ви можете її лише підправити»).
    Компаративний елемент (Під час бесіди з позакласного читання за романом Даніеля Дефо «Робінзон Крузо» на домашнє завдання учням було скласти порадник «В усякому злі треба вбачати якесь добро…». Цю роботу можна використати на даному етапі уроку).

    Інтерактивна вправа «Мікрофон»
    • Чи зміг Оскар прожити своє життя повноцінно? (За той короткий час, який даний йому, Оскар переживає ціле життя, і ми спостерігаємо еволюцію його ставлення до оточуючих, зміну його світогляду та розуміння життя і смерті, ми спостерігаємо зміну самого Оскара. Протягом 12 днів, що охоплює розповідь, маленький хлопчик перетворюється на підлітка, потім на одруженого чоловіка і відповідального батька родини, тобто він переживає весь той досвід, що трапляється в житті дорослого чоловіка).
    • Чи помітили ви зміни у проханнях Оскара до Бога? Прочитайте бажання, які висловлював Оскар до Бога в кінці кожного листа. Чи зрозумів хлопчик, що він сам може не тільки просити, але й дарувати?
      (На початку розповіді, Оскар з’являється нам маленьким, худеньким хлопчиком. Він, як і всі діти, любить гратися, сміятися, спілкуватись з друзями. Він порівнює вік людини з терміном придатності йогурту. Далі ми спостерігаємо, який складний шлях пройшов Оскар і як поступово він змінився. Так, Оскарове перше прохання стосувалося лише його. Наступне його бажання теж відноситься лише до нього і спровоковане скоріше цікавістю. Але проходить зовсім мало часу і центром його бажань і прохань стають інші. Перш за все, це Пеггі, яку він щиро кохає, далі – його батьки, яких він довгий час ненавидів. Оскар починає розуміти, що він сам може не тільки просити, але і дарувати.
      Отже, ми бачимо, який складний і корисний шлях пройшов Оскар і як змінювалось його бачення і ставлення до світу: від егоцентризму маленького хлопчика до альтруїзму зрілого, дорослого чоловіка. Він прожив десять років, особливо не задумуючись над сенсом життя, що властиво для дитини його віку. Але зрештою через свою хворобу, своє нове народження та кардинальну зміну свого світогляду він починає задаватись досить серйозними питаннями про життя і смерть).


    Тлумачення слів.
    Егоцентризм — це нездатність чи небажання людини встати на місце іншого і зрозуміти його точку зору.
    Альтруїзм — безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших.

    Елементи літературознавчого аналізу: характеризуємо лексично-стильові особливості роману «Оскар і Рожева Пані»

    Словникова робота
    Епістолярний жанр – різновид художнього твору, що являє собою цикл листів одного або кількох героїв. У листах відображаються думки і почуття героїв, їх глибинний внутрішній світ.
    Стиль письменника – це сукупність особливостей його письменницької манери, якими його твори відрізняються від творів інших митців.
    Ефект присутності – художній прийом, який створює ілюзію живого, безпосереднього сприйняття подій, відчуття повної їх правдивості, достовірності.

    Завдання.
    1. Звернувшись до тексту твору, розкрийте майстерність автора в розкритті серйозних філософських проблем. (Майстерно поєднує філософські проблеми із простою інтонацією, гумором та розмовною лексикою. Розмовна мова є емоційно забарвленою, ми знаходимо багато метафор, порівнянь, синонімів).
    2. Які мовні засоби дають підставу вважати, що твір «Оскар і Рожева пані» написаний в епістолярному стилі? (Стандартна форма звертання на початку і в кінці листа, викладення змісту від першої особи та залучення займенників і дієслів другої особи, звернення до конкретного адресата, передача чужого мовлення відбувається за допомогою прямої та непрямої мови).
    3. Розкрийте роль художнього прийому «ефект присутності» у творі.
    4. В чому ви вбачаєте майстерність автора повісті «Оскар і Рожева Пані»? Чи помітили ви своєрідність індивідуального стилю Еріка-Еммануеля Шмітта?


    ІV. Підведення підсумків уроку


    Вчитель. Перебуваючи у Львові, в інтерв’ю Ерік-Еммануель Шмітт розповів про випадок, який трапився з ним на презентації «Оскара і Рожевої Пані» у Брюсселі: «Під час автограф-сесії до мене підійшли мама з хлопчиком десяти років. Я був дуже збентежений тим, що бачив хлопчика, він був дуже збентежений тим, що бачив мене, я запитав його: «Чому ти вирішив прочитати цю книжку?» Він відповів: «На обкладинці я прочитав, що в книжці йдеться про хвору дитину, яка помре. Книжка мене зацікавила». Я був дуже зворушений, потім глянув на матір і запитав: «Ви читали цю книжку?». Вона відповіла, що ні. Я запитав, чому, і почув: «Тому що на обкладинці я прочитала, що книжка розповідає про хвору дитину, яка помре».
    – Як би ви вчинили, побачивши книгу, на обкладинці якої надпис, в якому йдеться про хвору дитину, яка помре?

    Рефлексія
    Продовжте речення Повість «Оскар і Рожева пані» викликала в мене…

    V. Домашнє завдання

    все для dle
    Просмотров: 4 829
    Комментариев: 0
    Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
     
    Другие новости по теме:


    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.