Меню
Світова література

5 клас
6 клас
7 клас
8 клас

Интегрированный курс

5 класс
6 класс

Виразне читання

Теорія
Практика

Шкільний конферанс

Основи школи юного конферансьє

Школа юного диктора

Основи школи юного диктора

Вивчення лірики

Олександр Твардовський - Лірика
Роберт Льюїс Стівенсон - Лірика
Олександр Пушкін - Лірика
Франческо Петрарка - Лірика
Адам Міцкевич - Лірика
Шандор Петефі - Лірика
Пейзажна лірика Алкмана, Гете, Лермонтова
Публій Овідій Назон - Лірика
Михайло Лермонтов - Лірика
Іван Крилов - Лірика

Методичний практикум

Схема самоаналізу уроку
Поетичне відлуння
Типи аналізу твору
Технологічна модель уроку
Кабінет літератури
Глосарій

Робота з портретом

Портреты А.П. Чехова
Портреты Л.Н. Толстого
Портреты Ф.М. Достоевского
Портреты Н.В. Гоголя
Портреты Ф.И. Тютчева
Портреты А.С. Пушкина
Портреты И.А. Крылова
Портреты Эзопа
Портреты М.Ю. Лермонтова
Работа с портретом писателя на уроках литературы. Предисловие

Презентації

Гаррієт Бічер-Стоу. "Хатина дядька Тома". Презентація
Композиція твору. Презентація
Життя і творчість Шолом–Алейхема. Презентація
Пауль Маар - презентація
Ярослав Гашек
Рюноске Акутаґава. "Павутинка" - презентація
Анна Гавальда - презентація

Популярні статті
    Розповісти друзям
    » » » » Сельма Лагерлеф. Уроки перевиховання


    Сельма Лагерлеф. Уроки перевиховання

    Сельма Лагерлеф. Уроки перевиховання


    Тема уроку: Сельма Лагерлеф. „Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми по Швеції”. Уроки перевиховання.


    Мета: дати короткі відомості про шведську письменницю С. Лагерлеф; проаналізувати повість-казку „Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми по Швеції” (розкрити повчальний зміст твору та його художню своєрідність); навчити учнів цілісно сприймати великий за обсягом твір; розвивати навички уважного читання та вміння відповідати на проблемні запитання.
    Обладнання: портрет С. Лагерлеф; текст твору; електронний варіант книги С. Лагерлеф «Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми по Швеції» з ілюстраціями С. Набутовського (http://www.rulit.net/books/divovizhni-mandri-nilsa-z-dikimi-gusmi-read-209352-50.html); мультфільм «Заколдованный мальчик» (Союзмультфільм, 1955 р.); аудіокнига „Удивительное путешествие Нильса с дикими гусями по Швеции” (http://video.mail.ru/mail/18irina36/3135/4828.html); малюнки до твору школярів.
    Тип уроку: урок позакласного читання.
    Прийоми і форми роботи: лекція вчителя, випереджувальні завдання; повідомлення учнів; бесіда по тексту творів; робота в парах; метод „Мікрофон; дискусія; заповнення таблиці; виразне читання; створення ілюстрації до твору.

    ХІД УРОКУ


    І. Вступне слово вчителя.


    – Як ви гадаєте, чи можуть шкільні уроки бути одночасно і навчальними, і розважальними? Чи подобається вам, коли вчитель подає матеріал на уроці у формі гри?
    – Чи можна, наприклад, вивчати звички тварин, читаючи казку? А географію рідного краю, спостерігаючи за місцевістю разом із казковим героєм, який подорожує на літакові-килимі?
    Вчителька і водночас письменниця Сельма Лагерлеф зробила спробу поєднати навчання з казкою. І їй це вдалося! Вона створила для шведських школярів незвичайний підручник, у якому відомості з природознавства, історії та географії Швеції було представлено у вигляді захопливої подорожі.
    Саме так народилася книга «Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми по Швеції».

    II. Мотивація навчальної діяльності.


    Сьогодні ми познайомимося з головним героєм книги С. Лагерлеф – Нільсом Хольгерсоном, якого гном покарав за зухвалі витівки: він перетворив хлопчика на крихітного чоловічка. Разом зі зграєю диких гусей на спині домашнього гусака Мартіна Нільс подорожує по всій Швеції. За час мандрівки він дізнався багато цікавого про свою країну: її історію, географію, рослинний і тваринний світ. А ще Нільс отримав важливі життєві уроки: із жорстокого і лінивого бешкетника він перетворився на доброго і чуйного хлопчика, випробував свій характер на міцність і знайшов багато нових друзів.
    Письменниця настільки захоплююче розповідає читачам про пригоди Нільса, що «Дивовижна подорож» стала однією з найулюбленіших книжок дітей різних країн.
    Хто ж вона така, авторка дитячого бестселера, популярність якого не згасає вже більше століття?

    III. Вивчення нового матеріалу.


    1. Лекція вчителя.
    Сельма Оттілія Лувіса Лагерлеф (1858 – 1940) – знаменита шведська письменниця, перша жінка, яка отримала Нобелівську премію з літератури (1909).
    Сельма народилася в мальовничій садибі Морбакка в Південній Швеції. Її мама була вчителькою, а тато – військовим. Оскільки батьки постійно працювали, то з їх дочкою частіше бувала бабуся – старенька, хвора, але дивовижна оповідачка. Вона могла годинами розповідати онучці, її братам і сестрам старовинні казки та легенди. Сельма була особливо уважною слухачкою, оскільки у три роки її розбив параліч, і вона не могла гратися, як усі діти. Дівчинка рано навчилася читати і захопилася творами Г.Х. Андерсена, В. Скотта, Т. Майн Ріда... А в сім років Лагерлеф вже сама писала вірші.
    На щастя, після тривалого лікування Сельмі вдалося перемогти хворобу: в 9-річному віці до неї повернулася здатність рухатися.
    З часом С. Лагерлеф отримала педагогічну освіту і кілька років працювала вчителькою в одному з маленьких провінційних містечок Швеції. Тут вона розпочала свою літературну діяльність. Перший роман приніс С. Лагерлеф справжній успіх. Так у неї з’явилося бажання повністю присвятити себе літературі.

    2. Повідомлення учнів (2 учні й учениця в образі Сельми Лагерлеф):
    1-й учень: У книги «Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми по Швеції» була цікава історія створення.
    У 1906 р. Сельма Лагерлеф отримала листа із Загального союзу вчителів народних шкіл Швеції. Керівники Союзу ухвалили рішення замінити застарілі й нецікаві шкільні підручники новими, написаними жваво і захоплююче. Лагерлеф як відомій письменниці і водночас досвідченій вчительці запропонували взяти участь у створенні книги для читання з географії рідного краю, до якої крім обов’язкових відомостей мали входити описи природи Швеції, її етнографії, старовинні легенди і перекази. Пропозиція прийшлася Сельмі до душі. Вона прочитала безліч наукових книг і довідників із географії, ботаніки, зоології, вивчила історію і міфологічне минуле Швеції і з натхненням взялася за роботу.
    Сельма Лагерлеф: «... Я буду думати про форму книги, яка найдієвіше допомогла б вкласти премудрість про нашу країну в ці маленькі голівки. Можливо, старі перекази допоможуть нам... » – відзначала Легерлеф у листі до одного з керівників Союзу вчителів Швеції Альфреда Даліна.
    2-й учень: Щоб поповнити свої знання, Лагерлеф здійснила подорожі до історичних провінцій Швеції: Блекінге, Смоланда, Норланда і навіть відвідала Фалунську копальню. Вона перечитала твори Редьярда Кіплінга, де головними персонажами були тварини, що розмовляють, і вирішила, що змальована нею природа обов’язково буде олюдненою. Письменниці залишилося лише знайти сюжет, який би допоміг їй створити з величезної кількості відомостей і задумів цілісний художній твір.
    1-й учень: Сельма поїхала в Морбакку, на свою батьківщину. Постояла у рідному дворі і згадала пригоду зі свого дитинства, як одного разу навесні їх домашній гусак полетів на північ із дикими гусьми, а восени повернувся, та не один, а з гускою та дев’ятьма гусенятами. Саме тоді С. Лагерлеф зрозуміла, що сюжет для її книги знайдено. Вона обов’язково повинна розповісти цю історію всім дітям! Адже казковий світ дитинства назавжди залишився у її серці. Вона придумала, що посадить на білого домашнього гусака маленького чоловічка. І цей чоловічок разом із гусьми пролетить над Швецією з півдня на північ, побачить всю країну. А разом із ним всю країну побачать її читачі.
    2-й учень: Створений С. Лагерлеф підручник був досить об’ємним: він складався з 55 розділів і займав два томи. Але письменниці вдалося уникнути академічної сухості у викладі матеріалу, адже розповідь про тваринний і рослинний світ Швеції, про її культурні традиції вона талановито з’єднала чарівною фабулою, представивши побачене очима хлопчика-мандрівника.
    1-й учень: Книга дуже швидко набула популярності і вже за кілька років стала найбільш читаною у Скандинавії.
    Шведський поет Карл Снойльський відзначив: „Лагерлеф вдалося вселити життя і барви в сухий пустельний пісок – шкільний урок, – одухотворити і змусити розмовляти ліси, скелі, річки батьківщини і навіть мертві поклади руди”.
    Але Сельмі Лагерлеф найважливішою була думка про її книгу маленьких читачів. Письменниця говорила:
    Сельма Лагерлеф: „Доки дітям весело читати цю книгу, вона перемагатиме”.
    2-й учень: Вже у 1908 році повний текст підручника С. Лагерлеф був перекладений російською мовою. Але справжню популярність «Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми по Швеції» отримала після «вільного переказу» З.М. Задунайської і А.І. Любарської (1940 р.). Скорочена майже вп’ятеро версія книги була позбавлена від не завжди зрозумілих іноземному читачеві подробиць шведської географії, зате в ній більш чітко вималювалася казково-пригодницька лінія, завдяки якій твір полюбився дітям.
    Українським читачам «Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми» відома за скороченим перекладом (1964 р.) Ольги Сенюк.

    3. Первинне закріплення матеріалу.
    • У якій країні народилася Сельма Лагерлеф? (Швеція).
    • Яку освіту отримала майбутня письменниця? (Педагогічну).
    • Що запропонували керівники Загального союзу вчителів народних шкіл Швеції Сельмі Лагерлеф? (Створити цікавий підручник для школярів).
    • Як збирала матеріали для книги письменниця? (Вона подорожувала Швецією).
    • Як Лагерлеф знайшла сюжетну основу для своєї книги? (Вона приїхала в Морбакку, на свою батьківщину, і тут згадала цікаву історію зі свого дитинства – про домашнього гусака).
    • Хто переклав твір С. Лагерлеф українською мовою? (Ольга Сенюк).


    4. Робота над текстом казки.
    Етап перший (репродуктивний).

    Вчимося розуміти текст і переказувати прочитане
    1. Скільки років було Нільсові Хольгерсону? Яким був хлопчик на початку твору?
    2. Чим Нільс образив гнома? Як гном покарав хлопчика?
    3. Що нового у сприйнятті оточуючого світу одразу ж відкрив у собі Нільс, ставши крихітним чоловічком? (Він почав розуміти мову тварин).
    4. Як Нільс потрапив до зграї диких гусей?
    5. Перекажіть близько до тексту першу зустріч Нільса з лисом Смірре.
    6. Як турбується про Нільса гусак Мартін?
    7. Яка страшна біда загрожувала Гліммінгенському замку?
    8. Як Нільс врятував замок? У чому був секрет чарівної дудочки?
    9. З приводу чого проводилося свято на горі Кулаберг?
    10. Для чого ворони з Розбійницької гори викрали Нільса?
    11. Хто такі Бронзовий і Дерев’яний? У яку пригоду з ними втрапив Нільс?
    12. Яку легенду про підводне місто розказала Акка Нільсові? Що побачив хлопчик у зачарованому місті?
    13. Яка пригода сталася з Нільсом у ведмежому барлозі?
    14. Яку роль у порятунку Нільса відіграє орел Горго?
    15. У чому полягала умова гнома для перетворення Нільса у звичайного хлопчика?
    16. Чим закінчилися Нільсові пригоди?


    Етап другий (аналітичний).

    Вчимося аналізувати текст і аргументувати свою позицію
    1. Коли вперше Нільс виявляє свою хоробрість? (Рятуючи гусака від лиса Смірре). Чи й справді йому загрожувала небезпека?
    2. Чому Аккa Кебнекaйсе дозволила Нільсові залишитися у гусячій зграї? За які риси вона посідала місце ватажка зграї? Доведіть мудрість рішень Акки.
    3. Як ви гадаєте, чи страшно було Нільсові рятувати Гліммінгенський замок від щурів? Як ви оцінюєте вчинок хлопчика?
    4. З якої причини навіть звірі відреклися від лиса Смірре? Який вирок вони винесли лису? Чи справедливим він був?
    5. Висловіть свою думку: Чому гном так довго не розкривав Нільсові таємницю своїх чар? (Він прагнув якнайбільшого перевиховання хлопчика у складних життєвих випробуваннях).
    6. Складіть перелік добрих справ Нільса (рятує гусака зі зграї Акки Кебнекайсе від хитрого лиса Смірре; рятує білченя Тірле, яке випало з гнізда; рятує від нашестя щурів Гліммінгенський замок; допомагає птахам і звірям покарати їхнього давнього ворога лиса Смірре; рятує ведмежу сім’ю від мисливців; рятує Мартіна від ножа дружини лісника та ін.).
    7. Чого навчила Нільса його дивовижна подорож із гусячою зграєю? Чи змінився хлопчик? (Учні шукають підтвердження в тексті твору і мотивують свою позицію):


    Уроки життєвої мудрості Нільса
    Нільс на початку твору:

    „З вигляду – хлопчик як хлопчик. Та годі з ним було раду дати.
    На уроках він ловив ґав і хапав двійки, в лісі руйнував пташині гнізда, гусей у дворі дражнив, курей ганяв, кидав у корів камінці, a кота смикав за хвіст, наче хвіст – це мотузка від дверного дзвоника”
    .

    Нільс після низки життєвих випробувань (ХVІ розділ):

    „Нільс сидів на узліссі під корінням сосни і маленькою паличкою розгрібав опалу хвою.
    Над головою у нього з гілки на гілку перестрибнула білка і кинула йому горішок.
    Зайченя проскочило повз Нільса і поклало йому до ніг морквинку.
    З кущів вибіг їжак і зупинився перед Нільсом. Він настовбурчив усі свої голки, і на кінчику кожної були настромлені стиглі брусниці.
    „Ось скільки у мене друзів!” – подумав Нільс.
    А зарадити його лихові ніхто не міг…
    Раптом Нільс почув знайоме каркання:
    – Здр-р-рaстуй! Здр-р-рaстуй! Здр-р-рaстуй!
    Нільс підняв голову. Та це Фумле-Друмле! Отаман воронячої зграї!
    – Р-р-розшукaв-тaки ж тебе! – викрикнув Фумле-Друмле, лопочучи крильми. – Кр-р-ружляв по небу, кр-р-ружляв і р-р-роз-шукaв.
    Нарешті Фумле-Друмле сів біля Нільсa.
    – Ми з тобою стaр-р-рі др-р-рузі, – сказав Фумле-Друмле, – a др-р-руг др-р-ругa завжди вир-р-ручить”.


    Нільс у кінці твору:

    „Тепер у його щоденнику поселилися лише п’ятірки, a двійкам туди було годі пробратися”.

    Елементи літературознавчого аналізу: вчимося характеризувати художні особливості твору
    1. Звернувшись до тексту твору, розкрийте майстерність С. Лагерлеф в зображенні хитрості та підступності лиса Смірре.
    2. Якими мовними засобами авторка створює похмуру картину Гліммінгенського замку? Поясніть роль епітетів: кам’яні мури, вузькі віконця, похмурі, холодні зали, покинуті покої?
    3. Чи можна вважати, що у п’ятому розділі С. Лагерлеф вдається до вживання елементів жахів? Що вона називає довгою дорогою, вимощеною сірим камінням? Який момент можна назвати кульмінацією розділу?


    Етап третій (творчий).

    Вчимося узагальнювати, фантазувати
    1. Як ви вважаєте, чи пішли на користь Нільсові всі пригоди, що відбулися з ним під час дивовижної подорожі? Чи варто влаштовувати подібні випробування лінивим і жорстоким дітям? (Дискусія).
    2. Спробуйте придумати ще одну пригоду для Нільса. Вона повинна відбутися після того, як він знову став звичайним хлопчиком. Доведіть у своїй розповіді, що Нільс зберіг всі добрі риси характеру, яких він набув, подорожуючи в гусячій зграї. (Метод „Мікрофон”).
    3. Перегляд фінальних сцен мультфільму мультфільм «Заколдованный мальчик» (Союзмультфільм, 1955 р.) і порівняння їх із закінченням казки С. Лагерлеф.


    Компаративний елемент:
    • Чи нагадують вам мандри Нільса подорож Герди з казки Г.Х. Андерсена „Снігова королева”?
    • Які рослини і тварини допомагають Нільсу і Герді у життєвих випробуваннях (Складаємо порівняльні таблиці – робота в парах):


    Таблиця 1. Маршрут мандрів Нільса і Герди
    НільсГерда
    Потрапляє у табун диких гусей Залишає рідний дім
    Розбійницька гораСад чарівниці
    Гліммінгенський замокПалац принца і принцеси
    Зачароване місто ВінетаВ полоні у маленької розбійниці
    ЛапландіяПалац Снігової королеви


    Таблиця 2. Нільсу і Герді допомагають рослини і тварини
    НільсГерда
    Гусак МартінСадові квіти
    Гуска Акка КебнекайсеВорони
    Білка СірлеПівнічний Олень
    Ведмідь 


    5. Виразне читання.
    Ставимо завдання на виразне читання уривка з казки:
    • уривок треба читати в середньому темпі, чітко вимовляючи всі слова, відділяти інтонацією пряму мову від слів автора;
    • у репліках лиса треба передати зухвалість, самовпевненість цього персонажа, зневагу до свого малого на зріст суперника;
    • читаючи репліки Нільса, необхідно голосом і емоціями відображати психологічний стан хлопчика – його повну рішучість до останнього битися з лисом за порятунок гусака.


    А Нільс геть забув, що лис, коли захоче, може розчавити його однією лапою. Він біг по п’ятах за нічним злодієм і твердив сам собі:
    – Тільки б наздогнати! Тільки б наздогнати!
    Лис перестрибнув на берег – Нільс за ним.
    Лис кинувся до лісу – Нільс за ним.
    – Негайно відпусти гусака! Чуєш? – закричав Нільс. – А то я тебе так одлупцюю, що й сам себе не впізнаєш!
    – Хто це там пищить? – здивувався Смірре.
    Він був цікавий, як усі лиси на світі, й тому зупинився і повернув морду.
    Спочатку він навіть нікого не побачив.
    Тільки коли Нільс підбіг ближче, Смірре роздивився свого страшного ворога.
    Лисові стало так смішно, що він ледь не упустив здобич.
    – Кажу ж тобі, віддай мого гусака! – кричав Нільс.
    Смірре поклав птицю на землю, притис передніми лапами і сказав:
    – То це твій гусак? Тим краще. Можеш помилуватися, як я з ним упораюся!
    «Цей рудий злодюга, здається, і за людину мене не вважає!» – подумав Нільс і кинувся вперед. Обом руками він учепився за лисячий хвіст і смикнув що було сили.
    (Розділ третій. Нічний злодій)


    ІV. Підведення підсумків уроку.



    1. Матеріали для допитливих
    • Окрім того, що Сельма Лагерлеф першою із жінок отримала Нобелівську премію з літератури (1909), вона ще й третя взагалі серед жінок-нобелівських лауреатів (після Марії Кюрі та Берти Зуттнер).
    • Шведи настільки пишалися своєю співвітчизницею, що помістили її портрет на купюру вартістю 20 крон. А з іншого боку цієї банкноти були зображені Нільс і Мартін. Такого не було з жодним казковим героєм!
    • У Стокгольмі встановлено пам’ятник зачарованому Нільсу. Це найменша скульптура у світі: її висота всього 10 сантиметрів.
    • Після смерті письменниці в її родовому маєтку було відкрито музей Сельми Лагерлеф.


    2. Нарис: „Чарівниця із Морбакки”
    (Текст нарису читає вчитель. Слова за Сельму Лагерлеф читає підготовлена учениця).
    Якось восени, на самому початку XX століття, по путівцях Вермланда, однією з найбільш мальовничих областей Швеції, котився екіпаж. У старовинну родову садибу Морбакка, вже давно продану за борги, їхала дочка колишніх господарів. Це була шведська письменниця Сельма Лагерлеф.
    Тут, в Морбацці, що належала її родині з XVI століття, вона народилася. Тут пройшли її дитинство і рання юність. Але ніколи їй не думалося, що таким дивним буде її повернення в стару садибу. Здавалося, з кожною хвилиною вона стає все молодшою і молодшою. Незабаром їй здалося, ніби в екіпажі сидить вже не вона – жінка з посивілим волоссям, а зовсім маленька дівчинка з довгою русявою косою.
    Мандрівниця впізнавала кожну садибу, що зустрічалися по дорозі, і чим ближче під’їжджала вона до Морбакки, тим більше у неї міцніла впевненість: у рідному домі все залишилося, як і раніше. На ґанку вже чекають її батько – відставний лейтенант, мати – колишня вчителька, брати, сестри. А собаки Неро і Фрейя ось-ось вискочать назустріч ...
    Нахлинули спогади: все життя, з найперших пам’ятних днів далекого дитинства, промайнуло перед очима ...
    Бабуся і тітонька Нана! Сельма почула дзвінкі голоси цих чудових казкарок, знову згадала чарівні історії про домовиків, ельфів і велетнів. Ці дві жінки знали безліч місцевих переказів, родових хронік і розповідали їх маленькій Сельмі, її братам і сестрам. «Не можу згадати нічого іншого, крім того, що бабуся сиділа і з ранку до вечора без кінця розповідала, а ми, діти, тихенько притискалися до неї і слухали. Ото було чудове життя! Не знаю, кому ще на світі жилося так, як нам», – скаже згодом письменниця.
    Так само захоплено напише вона вже в старості і про тітоньку Нану: «У моїх вухах досі лунає впевнений голос оповідачки. Я відчуваю, як мороз пробігає у мене по шкірі; це трепет жаху, який буває не тільки від боязні привидів, а й від передчуття того, що станеться».
    У ці оповідання для Сельми вміщався весь світ. Адже одного ранку, коли їй було всього три роки, вона відчула, що не може ворухнути ногами. Трапилося нещастя: дівчинка була паралізована. Вона не могла бігати і гратися, її єдиною розвагою стали оповідання домашніх і читання книг. Тому-то смерть улюбленої бабусі виявилася для Сельми, якій на той час виповнилося п’ять років, найбільшим горем. «Знаю, – згадувала вона, – щось пішло з життя. Здавалося, ніби зачинилися двері в цілий світ, прекрасний зачарований світ ... І тепер не було більше нікого, хто б міг відчинити ці двері ... »
    І тому щастям стало для неї знайомство з книгами знаменитих письменників: Ханса Крістіана Андерсена, Томаса Майн Ріда, Вальтера Скотта... « Переді мною знову дивовижний, багатобарвний світ ... » – у захваті писала вона тоді про читання романів.
    У 1867 р. Сельма Лагерлеф приїхала лікуватися у Стокгольм, і їй повернули здатність рухатися .
    «Вже з семи років думала я про те, щоб стати письменницею», – зізнається вона пізніше. Почала дівчинка з поетичних творів, потім складала п’єси, сонети, балади на давньоскандинавські мотиви і, звичайно ж, казки. „Казкою напоєні були повітря Вермланда та садиби Морбакка”, – згадувала пізніше письменниця.
    «Уяви собі, що ти був сліпий і несподівано прозрів, був бідний і швидко розбагатів, відкинутий і позбавлений друзів і несподівано зустрів велику гарячу любов! Уяви собі як завгодно велике щастя, і все одно більшого, ніж я відчула в ту мить, пережити неможливо... » – захоплено розповідала одному з шанувальників письменниця про ту хвилину, коли відкрила в собі здатність писати вірші.
    Сельма із захопленням, жадібно пізнавала оточуючий світ, щоб потім художньо осмислити все побачене і почуте. Дівчинка списувала стоси паперу віршами, прозою, п’єсами і весь час чекала: ось-ось хтось чужий, дуже освічений і могутній, дізнається, що вона написала, і вирішить: „Так, це можна друкувати”.
    Але займатися тільки творчістю не було можливості. Треба вчитися, адже вона отримала лише домашню освіту, треба їхати у велике місто і заробляти на хліб. Небагата сім’я Лагерлеф до того часу остаточно розорилася.
    Майбутня письменниця вступила до ліцею в Стокгольмі, де підготувалася до вступу у вищу вчительську семінарію. Закінчивши її, вона стала вчителькою в школі для дівчаток у маленькому провінційному містечку на півдні Швеції – Ландскруні. Там у 1881-1891 рр., живучи в невисокому сірому будинку, почала вона писати і свою першу велику книгу – роман «Сага про Йесте Берлінге».
    У 1885 р. помер батько Сельми, а три роки по тому за борги була продана Морбакка. Лагерлеф пообіцяла собі, що обов’язково викупить своє родове помістя. А гроші вирішила заробити письменницькою працею. І хоча пригнічений настрій не сприяв зростанню художнього натхнення, Лагерлеф знову взялася за перо.
    І коли навесні 1890 року одна із шведських газет оголосила літературний конкурс, молода письменниця відіслала в редакцію «Сагу про Йесте Берлінге». І виборола першу премію. Винагорода покращила матеріальний стан Лагерлеф – вона отримала змогу спокійно зайнятися творчістю. Але успіх прийшов не швидко: письменницю чекали роки пошуків, вагань, стилістичних експериментів. Письменниця переживає сумніви, що не зможе створити по-справжньому гідний твір. «Я занадто швидко рушила вперед. Не знаю, чи зумію зберегти своє місце в літературі, не кажучи вже про те, щоб піти далі», – знову і знову говорила вона самій собі.
    Однак вже наступна книга молодої письменниці – збірка новел «Невидимі узи» (1894) – отримала схвалення. І як не важко було Сельмі, вона зважилася в 1895 р. залишити службу і цілком присвятити себе літературі. Потім з’явився новий роман – «Чудеса антихриста» (1897), далі – ще одна збірка новел «Королеви в Кунгахелле» (1899), повісті «Сказання про одну дворянську садибу» та «Гроші пана Арне».
    І ось їй, відомій письменниці і колишній вчительці, пропонують створити підручник географії для школярів. Вже була зібрана величезна кількість матеріалів, складений план. Але художня форма задуманої книги ніяк не вимальовувалася в уяві Сельми Лагерлеф. І тоді вона сказала самій собі: «Сідай, вигадуй звичні тобі казки та оповідання, і хай хтось інший напише цю книгу, яка мусить бути повчальною, серйозною і в якій не повинно чутися жодної фальшивої ноти».
    Письменниця вирішила, що натхнення не приходить, бо вона сидить у місті з його вузькими вулицями, серед сірих, нудних стін: „Треба поїхати в Вермланд, знову побачити його ліси і поля і, звичайно ж – рідну Морбакку”...
    Коні стали. Здригнувшись, письменниця прокинулася від задуми. Екіпаж зупинився біля воріт Морбакки, розташованої на самому краю піщаної дороги. Сельма Лагерлеф впізнавала околиці: щедру долину серед лісистих пагорбів, луки, які влітку заростали чарівною смарагдовою травою. Неподалік – прекрасне озеро Фрюкен. Дно озера встелене м’яким білим піском, а гладь відображає мальовничі береги й острови. Тільки в садибі все змінилося, і ніхто не зустрічає її на ґанку рідного дому. Будинок все той же – старий, непоказний, облямований дивно високими горобинами з яскравими помаранчевими китицями. Без кінця бродила письменниця по запущеному саду, де колись клумби рясніли жовтими, фіолетовими, червоними і темно-синіми квітами, де і зараз ще росли посаджені її батьком дуб, пірамідальна тополя і каштан ...
    Тут, в саду, одного разу навесні побачила вона зграю гусей, залетіла по дорозі на південь у Морбакку. Коли гуси рушили в дорогу, з ними разом відправився домашній гусак з садиби. На загальний подив, восени він повернувся назад, але повернувся не один, а з гускою і дев’ятьма гусенятами.
    Гуляючи в старому саду, Сельма поринула у дитячі спогади і мрії... Несподівано вона почула крики. Хтось жалібно кликав на допомогу. Вона поспішила на заклик і побачила крихітного чоловічка, який відбивався від величезної сови. Сельма прогнала сову, а чоловічок ввічливо подякував їй за допомогу. І вона нітрохи не здивувалася, немов би весь час чекала, що їй доведеться пережити щось дивовижне біля дверей старого будинку. Врятований чоловічок назвався Нільсом Хольгерсоном і розповів свою історію: як його зачарував домовик, як він разом з гусячою зграєю подорожував по всій Швеції. Слухаючи цю розповідь, вона все більше і більше раділа. «Ну і щастя ж зустрітися з тим, хто на гусячій спині верхи промандрував всією Швецією! – думала вона. – Все, що він розповів, я опишу в моїй книзі».
    Чи це була правда, чи витвір фантазії письменниці – не так вже й важливо. Головне, що з цього моменту до Сельми Лагерлеф прийшло справжнє натхнення. Вона відшукала чарівний ключ до книги, яку обмірковувала в цей час. Так вона відправила у захоплюючу, дивовижну подорож маленького чоловічка – Нільса Хольгерсона, посадивши його на спину звичайного домашнього гусака.

    V. Домашнє завдання.


    Перегляньте в мережі Інтернет повну версію мультфільму «Заколдованный мальчик». Знайдіть в Інтернеті фільм „Пригоди Нільса Гольґерсона” (Nils Holgerssons underbara resa, Швеція, 1962, режисер Кенне Фент) та мультсеріал „Чарівні пригоди Нільса” (Nirusu no fushigi na tabi, Японія – Австрія, 1980).
    Яка з екранізацій книги Сельми Лагерлеф вам сподобалася найбільше і чому?все для dle
    Просмотров: 8 263
    Комментариев: 0
    Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
     
    Другие новости по теме:


    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.