Меню
Світова література

5 клас
6 клас
7 клас
8 клас

Интегрированный курс

5 класс
6 класс

Виразне читання

Теорія
Практика

Шкільний конферанс

Основи школи юного конферансьє

Школа юного диктора

Основи школи юного диктора

Вивчення лірики

Олександр Твардовський - Лірика
Роберт Льюїс Стівенсон - Лірика
Олександр Пушкін - Лірика
Франческо Петрарка - Лірика
Адам Міцкевич - Лірика
Шандор Петефі - Лірика
Пейзажна лірика Алкмана, Гете, Лермонтова
Публій Овідій Назон - Лірика
Михайло Лермонтов - Лірика
Іван Крилов - Лірика

Методичний практикум

Схема самоаналізу уроку
Поетичне відлуння
Типи аналізу твору
Технологічна модель уроку
Кабінет літератури
Глосарій

Робота з портретом

Портреты А.П. Чехова
Портреты Л.Н. Толстого
Портреты Ф.М. Достоевского
Портреты Н.В. Гоголя
Портреты Ф.И. Тютчева
Портреты А.С. Пушкина
Портреты И.А. Крылова
Портреты Эзопа
Портреты М.Ю. Лермонтова
Работа с портретом писателя на уроках литературы. Предисловие

Презентації

Гаррієт Бічер-Стоу. "Хатина дядька Тома". Презентація
Композиція твору. Презентація
Життя і творчість Шолом–Алейхема. Презентація
Пауль Маар - презентація
Ярослав Гашек
Рюноске Акутаґава. "Павутинка" - презентація
Анна Гавальда - презентація

Популярні статті
    Розповісти друзям
    » » Особливості викладання лірики у школі. Вступ


    Особливості викладання лірики у школі. Вступ

    Рейтинг:
    Категорія: Вивчення лірики

    ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ЛІРИКИ У ШКОЛІ


    (Теоретичний аспект)

    Особливості викладання лірики у школі. Вступ


    Шкільний курс світової літератури дає можливість залучити учнів до скарбниці зарубіжної культури, ознайомити їх з визначними зразками лірики різних країн і народів, дати уявлення про національну своєрідність та загальнолюдські моральні цінності, що їх проголошують літературні твори.
    І боляче усвідомлювати, що це багатство нерідко проходить повз тих, до кого звернене, кому так необхідне. Якщо нині організація дитячого читання стала серйозною методичною проблемою, то ще більш проблематичною стає організація самостійного читання лірики. Мова йде не тільки про низьку популярність ліричних творів серед підлітків, але й про невимогливість школярів у читанні, коли в розряд найулюбленіших потрапляють низькопробні поезії. А тому важко переоцінити роль вчителя в керуванні процесом прилучення школярів до вершин світового поетичного мистецтва. І цей процес починається зі шкільної програми з літератури.
    Серед причин, які ускладнюють вивчення лірики у школі, виділяють дві основних: 1) своєрідність сприйняття цього роду літератури; 2) відсутність інтересу до поетичних творів у деяких вчителів, що призводить до структурної однотипності уроків вивчення поезії, а значить і незацікавленості дітей такими уроками. Перша проблема знаходиться у теоретико-літературній площині, друга – у методичній. Представлені на сайті матеріали мають на меті допомогти вчителям подолати хоча б частину труднощів, що виникають у них при вивченні на уроках поезії.
    Отже, у вступі мова піде про родові особливості поетичних творів та про найефективніші шляхи викладання їх у школі.

    Художня специфіка лірики як літературного роду вимагає особливого підходу до її вивчення. Адже, якщо в епосі і драмі об’єктом зображення виступають різноманітні сторони людського буття, а свідомість автора неначе „розчиняється” в художній будові твору, в системі образів, то в ліриці авторська свідомість виступає відкрито, виявляючи себе через різноманітні форми.
    Але найголовнішою особливістю лірики є те, що „людина присутня у ній не тільки як автор, не тільки як об’єкт зображення, але і як його суб’єкт, включений в естетичну структуру твору в якості дійового її елементу” (Гинзбург Л. О лирике. – Л., 1974. – С. 7). Саме внаслідок цього лірика зосереджена на внутрішньому стані, переживаннях людини. В епосі почуття автора стають повністю зрозумілими лише в тісній взаємодії з іншими елементами твору. А в ліриці переживання самостійне, воно внутрішньо завершене і не вимагає для свого розкриття жодних умов, сприймається нами як певний життєвий факт, у якому ми знаходимо всі „складові” образного відтворення життя.
    Оскільки ліричний твір невеликий за обсягом, його характеризує стислість поетичної думки і почуття. Це призводить до того, що слово у вірші несе значно більше навантаження, ніж у прозі, тобто смисл його завжди ширший, ніж його пряме значення. У той же час художній зміст ліричного твору доповнюється ще й звучанням слів, їх розміщенням у рядку, ритмічним чергуванням тощо. Тобто в ліриці зв’язок змісту з формою є особливо тісним.

    Чому часто ліричні твори учні не сприймають настільки зацікавлено, як би хотів цього вчитель? Що стає перепоною на шляху осягнення поетичного слова?
    Дорослий читач має значний емоційний досвід. У школяра такого досвіду немає. Тому, зустрівшись у вірші з „чужими”, не пережитими особисто почуттями, він інколи проходить повз них. З огляду на це, в роботі над поетичними творами поряд з навчальними завданнями вчитель повинен турбуватись про розвиток у дітей здатності співпереживати. А це досягається поступово, з року в рік. Вчителеві потрібно мати багато терпіння, щоб зробити вивчення поезії школярами засобом багатогранного пізнання самого життя, відображеного в художньому слові. Для цього треба, перш за все, спиратися на уяву учнів, заохочувати їх до асоціативного мислення й емоційної оцінки зображеного у вірші. І якщо школяреві замало особистого життєвого досвіду, треба підготувати сприйняття вірша на фоні фактів біографії його автора, які повинні допомогти учневі зрозуміти стан душі митця.

    Не можна порекомендувати єдино вірний шлях аналізу лірики. Прийоми її вивчення можуть бути настільки ж різноманітними, як і сама поезія. А тому важливим є творчий підхід вчителя до кожного ліричного твору.
    Цей підхід буде визначатися насамперед навчальною програмою. Так, у 5-8 класах, як правило, розглядається окремий вірш у його внутрішній цілісності. Адже на уроках у класах так званої „середньої ланки” немає можливості подавати ліричний твір у контексті всієї творчості поета, його життєвого шляху. Мабуть, саме такий шлях аналізу викликає у вчителів значні труднощі, адже він відзначається певним браком ілюстративного матеріалу. Крім того, у дітей цього віку не настільки глибоко розвинена уява, асоціативне мислення, ніж у старшокласників. А тому в процесі вивчення окремого ліричного твору поета варто зробити пріоритетними кілька напрямків.
    Перш за все, на вчителя покладається висока відповідальність вмілого читця. Адже відомі майстри художнього слова стверджують, що невірною є думка, що прочитати перед слухачами короткий ліричний твір значно простіше, аніж прочитати прозу. Насправді ж, менш підготовлений читач легше сприйме твір із послідовним сюжетом, а не з чужими переживаннями, які до того ж ускладнені умовностями віршової форми.
    Перше читання повинно бути старанно підготовленим. Його можна доручити здібному учневі. Але досвід показує, що краще, аби вірш перший раз читав все-таки вчитель. Перед читанням повинно прозвучати вступне слово, яке налаштує слухачів на сприйняття конкретного вірша, створить необхідний настрій. Ще одна умова, якої повинен дотримуватися читець, полягає в тому, що перед читанням необхідно зробити коротеньку паузу, а після читання обов’язково витримати „хвилину мовчання” – той момент на уроці, коли учень ще знаходиться під владою емоцій, коли він внутрішньо, інтуїтивно сприймає той шар ліричного тексту, який доступний його безпосередньому читацькому і людському досвіду. Не можна переривати перше читання коментарями. Все необхідне для розуміння „словесної оболонки” твору та його основної проблематики треба вирішити наперед.
    При вивченні ліричного твору (а надто – безсюжетного) доцільним є використання різноманітної наочності: репродукцій картин, класичної музики. Все це дозволить створити атмосферу сприйняття ліричного твору як явища мистецтва. Тільки після цього настає час для детального аналізу.
    Безпосередньо перед літературознавчим аналізом треба пригадати з учнями (або подати як новий матеріал) необхідні знання з теорії літератури, щоб учні зрозуміли, що у слова є не тільки пряме, номінативне його значення, але й художній, образний смисл, що реалізується через зображувально-виражальні засоби.

    У старших класах є доцільним інший підхід до вивчення ліричного твору: його аналізують із врахуванням контексту всієї творчості автора. Тут можна запропонувати три різних шляхи:
    1. Розгляд вірша у тематичному контексті. Він передбачає оглядове ознайомлення з провідними темами і мотивами у спадщині поета і визначення у ній місця та специфічних особливостей конкретного вірша.
    2. Засвоєння вірша паралельно з біографією поета. Тут важливо тримати постійний зв’язок з особистістю автора, з фактичними умовами, в яких створювався вірш. Тобто лірика стає своєрідною ілюстрацією до окремих етапів життя письменника.
    3. Вивчення ліричного твору після знайомства з життям і діяльністю поета, після усвідомлення загальних концепцій його творчості та найхарактерніших стильових особливостей митця. При такому шляху конкретний твір буде розкривати або поглиблювати розуміння тієї чи іншої грані таланту його автора.

    Та який би шлях аналізу не був обраний на уроці, вчитель не повинен применшувати значення власне монографічного вивчення вірша. Але тут знову-таки варто чітко розрізняти характер монодослідження у середніх і старших класах.
    Старшокласників, як правило, приваблює можливість висловити свою власну думку про прочитаний вірш. З метою поглиблення самостійності учнівського аналізу вчитель може піти на певний експеримент: максимально скоротити своє вступне слово про вірш, дозволивши таким чином учням спочатку сприйняти його на емоційному (певною мірою – інтуїтивному) рівні і лише потім прийти до логічного, розумового його усвідомлення. Але цей процес не повинен бути пущений на самоплив. Щоб допомогти учням правильно зрозуміти твір, вчитель повинен заздалегідь підготувати чітко продумані запитання, відповіді на які підштовхнуть їх думку у вірному напрямку.

    Поряд із запропонованими нами шляхами аналізу можливі і більш вільні форми і прийоми роботи над лірикою, спрямовані, перш за все, на розвиток читацької самостійності. Це, насамперед, бесіда евристичного характеру, індивідуальна робота за питаннями, а потім колективний обмін думками, або ж відповідь-звіт кількох учнів і їх оцінка іншими. Можна також побудувати аналіз навколо одного центрального питання, що створює проблемну чи пошукову ситуацію (наприклад, полемічне висловлювання про вірш літературознавця). Дієвими формами роботи на уроці зарекомендували себе учнівські міні-проекти, портфоліо, засідання літературних віталень і майстер-класів.

    Автори представленого на сайті матеріалу пропонують на допомогу вчителеві різноманітні форми роботи на уроках по вивченню лірики. Матеріал до вивчення поетичних творів подається довільно, що дасть змогу кожному вчителеві відібрати саме те, що він вважає необхідним, і сформувати таку структуру уроку, яка буде відповідати його меті.
    Головне своє завдання ми вбачали в тому, щоб якомога детальніше розглянути кожен із запропонованих програмою ліричних творів. Враховуючи при вивченні віршів конкретні суспільно-біографічні та історико-літературні фактори, укладачі матеріалів виділили ряд пріоритетних напрямків в аналізі поезії, які покликані внести різноманітність у навчальну діяльність на уроці:
    • монографічний ідейно-художній аналіз вірша (за коментарями та системою запитань);
    • аналіз вірша в контексті циклу, збірки або тематичної групи у творчості поета;
    • аналіз поетичного твору в паралелі з біографічними фактами;
    • компаративний аналіз (двох віршів або циклів);
    • порівняльна характеристика різних перекладів або перекладу з оригіналом (чи підрядником);
    • аналіз ліричного твору в контексті художнього напрямку, до якого належав поет;
    • аналіз поезій в аспекті їх жанрової специфіки (балада, елегія, послання, медитація тощо);
    • аналіз вірша в контексті еволюції ліричного героя у творчості поета;
    • емоційно-інтуїтивний аналіз через сприйняття виразного читання твору (наприклад, інтимної лірики).

    У більшості розділів ми використали документальні матеріали: листи, мемуари поетів, спогади про них сучасників, висловлювання про поетичні твори відомих людей. Зібрано також необхідні для вивчення на уроці відомості про зв’язок поетів з Україною або ж про україномовні переклади їх творів.
    Матеріали сайту містять у собі таблиці і схеми, що дають змогу систематизувати набуті знання.
    Аналіз зображувально-виражальних засобів та особливостей поетичного синтаксису у віршах подається через усвідомлення того, що ми маємо справу з перекладами ліричних творів. А тому в посібник включено кілька віршів мовою оригіналу (латинською, німецькою, англійською та польською), які вчитель за бажанням може використати у класах філологічного профілю.
    Поради з виразного читання і запропоновані мовленнєві партитури дадуть змогу вчителеві реалізувати ще одне завдання у вивченні поезії – представити її як справжнє явище мистецтва.
    Цей розділ сайту не потрібно розглядати як збірник поурочних розробок. Він містить лише матеріали для підготовки уроків, а тому адресований творчому вчителеві, який зможе все осмислити і відібрати саме те, що буде відповідати меті і типу запланованого ним заняття.все для dle
    Просмотров: 4 572
    Комментариев: 0
    Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
     
    Другие новости по теме:


    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.