Меню
Світова література

5 клас
6 клас
7 клас
8 клас

Интегрированный курс

5 класс
6 класс

Виразне читання

Теорія
Практика

Шкільний конферанс

Основи школи юного конферансьє

Школа юного диктора

Основи школи юного диктора

Вивчення лірики

Олександр Твардовський - Лірика
Роберт Льюїс Стівенсон - Лірика
Олександр Пушкін - Лірика
Франческо Петрарка - Лірика
Адам Міцкевич - Лірика
Шандор Петефі - Лірика
Пейзажна лірика Алкмана, Гете, Лермонтова
Публій Овідій Назон - Лірика
Михайло Лермонтов - Лірика
Іван Крилов - Лірика

Методичний практикум

Схема самоаналізу уроку
Поетичне відлуння
Типи аналізу твору
Технологічна модель уроку
Кабінет літератури
Глосарій

Робота з портретом

Портреты А.П. Чехова
Портреты Л.Н. Толстого
Портреты Ф.М. Достоевского
Портреты Н.В. Гоголя
Портреты Ф.И. Тютчева
Портреты А.С. Пушкина
Портреты И.А. Крылова
Портреты Эзопа
Портреты М.Ю. Лермонтова
Работа с портретом писателя на уроках литературы. Предисловие

Презентації

Гаррієт Бічер-Стоу. "Хатина дядька Тома". Презентація
Композиція твору. Презентація
Життя і творчість Шолом–Алейхема. Презентація
Пауль Маар - презентація
Ярослав Гашек
Рюноске Акутаґава. "Павутинка" - презентація
Анна Гавальда - презентація

Популярні статті
    Розповісти друзям
    » » Пейзажна лірика Алкмана, Гете, Лермонтова


    Пейзажна лірика Алкмана, Гете, Лермонтова

    Рейтинг:
    Категорія: Вивчення лірики

    ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА АЛКМАНА, ГЕТЕ, ЛЕРМОНТОВА


    Пейзажна лірика Алкмана, Гете, Лермонтова


    Етап 1
    1. Вступне слово вчителя. Тлумачення поняття „пейзаж” і „пейзажна лірика”.
    Пейзаж – це художнє зображення природи. В усі віки він приваблював до себе знаменитих майстрів пензля, які створили справжні шедеври образотворчого мистецтва (на дошці 2-3 репродукції картин).
    Про художню літературу кажуть, що це словесний живопис. Більші чи менші замальовки природи можна знайти майже в кожному прозовому творі. Але особливої краси вони набувають у поезії, коли стають окремим предметом споглядання й оспівування. Такі вірші називають пейзажною лірикою.
    За тематикою пейзажі бувають степовими, лісовими, гірськими, морськими тощо. Вони можуть відтворювати як статичну картину природи (щось на зразок живопису чи фотографії), так і показувати її у динаміці, тобто у русі, у розвитку. Одні поети мають схильність до зображення окремих елементів пейзажу (наприклад, квітка, дерево, хмаринка і т.п.), а інші полюбляють об’ємні, масштабні картини природи.
    Та незалежно від предмета зображення кожен вірш, якщо він створений справжнім майстром, відкриває нам, читачам, перлини краси нашої рідної планети.

    Етап 2
    1. Слово вчителя.
    Пейзажна лірика має вікові традиції. Ще у глибоку давнину, у другій половині VІІ століття до н. е., у Спарті жив виходець з малоазійських греків поет Алкман. До нас дійшло мало відомостей про цю людину. Та ми знаємо, що значна частина його творчості була присвячена створенню гімнів богам та епіталамів – пісень на честь молодого подружжя. Але не менше натхнення викликала у поета прадавня природа, що зачаровувала його уяву своєю красою і непізнаними таємницями. Віршам Алкмана притаманна свіжість і безпосередність почуттів, що демонструють чистоту душі їх автора. Один із таких віршів, що описує картину нічного сну природи, ви зараз почуєте.
    2. Виразне читання вірша Алкмана вчителем.
    3. Робота з текстом вірша за підручником (у перекладі Г. Кочура).
    Вчитель. Загальна картина заснулої природи складається з кількох окремих замальовок. Вони подані у формі переліку.
    • Що потрапляє до поля зору автора? Порахуйте кількість замальовок. (Діти знаходять 9 замальовок: верховини, скелі, байраки, провалля, нори плазунів, плем’я бджіл, хижі звірі, морські страховища, лісові птахи).
    • Як ви думаєте, чому автор об’єднав всі ці замальовки в одне речення? (Його завдання – показати цілісну картину всієї заснулої землі).
    • Доведіть, що погляд поета охоплює величезний простір як у вертикальному, так і в горизонтальному вимірі. (Вертикальний: гірські вершини і скелі – глибокі байраки, провалля і нори – морські глибини; горизонтальний: гори, степи, пущі, моря).
    • Картина, намальована Алкманом, населена різноманітними поснулими істотами. Хто вони? (Плазуни, бджоли, хижі звірі, морські страховища, птахи).
      Алкманові важливо підкреслити всеохоплюючий стан сну в природі, а тому він тричі вживає необхідні йому для реалізації задуму ключові слова: сплять, сон, поснуло.
    • Стосовно кого ми традиційно вживаємо дієслово „спати”? (Стосовно людини і живих істот).
      У вірші Алкмана сплять верховини, скелі, байраки, провалля, нори. Такий прийом називається олюдненням, або персоніфікацією. А ще автор вживає епітети – прикметники, що не просто називають ознаку предмета, але й висловлюють емоційне, образне ставлення поета до зображуваних предметів і явищ: стрімчасті скелі, чорна земля, хижий звір.
    • Чи переконались ви після аналізу вірша у майстерності поета, який зумів у шість рядків вкласти такий глибокий зміст?
      Цей вірш Алкмана послугував основою для численних варіацій і переспівів у світовій поезії. І найвідомішими з них є вірші Й.В. Гете та М.Ю. Лермонтова.


    Етап 3
    1. Слово вчителя.
    Й.В. Гете (1749-1842) – один з найшановніших поетів німецького народу, визнаний класик світової літератури. Гете отримав чудову освіту: він знав не тільки сучасні йому європейські мови, але й добре володів давньогрецькою та латинською, що дозволяло йому читати твори своїх попередників (у тому числі й давньогрецьку літературу) в оригіналах. Можливо, саме тому його дуже приваблювали Гомер і Овідій. Як бачимо, виявив він зацікавленість і творчістю Алкмана.
    До свого вірша „Нічна пісня мандрівника” (1780) він дав підзаголовок „За Алкманом”, не приховуючи того, що його вірш навіяний творчістю давньогрецького поета. А ще важливо відзначити, що Гете навчався музиці і живопису, до яких мав схильність протягом усього свого життя. Знання з цих двох видів мистецтва додали характерних ознак до його індивідуального поетичного стилю – його вірші відзначаються мальовничістю і звуковим багатством.
    2. Виразне читання вірша „Нічна пісня мандрівника”.
    3. Робота з текстом вірша за питаннями вчителя (у перекладі М. Бажана).
    • Чи відчули ви на слух відмінності у звуковому втіленні вірша Алкмана і вірша Гете?
      (Твір Алкмана мало схожий на традиційний у розумінні нашого сучасника вірш. Гете – представник нової літератури, в якій поетичні твори набули довершеної художньої форми: в них відчувається чіткий ритм, рядки римуються між собою).
    • Що схоже у тематиці двох віршів і що їх відрізняє?
      (Тематика обох віршів – нічний сон природи: обидва поети описують гірські вершини, тишу лісу (пущі – у Алкмана, бору – у Гете), спокій птахів. Але у вірші Алкмана людина виступає стороннім спостерігачем нічного пейзажу, вона не включена до загальної картини природи. Це можна пояснити тим, що у роки життя Алкмана ще не був поширений психологічний пейзаж – тобто такий, у котрому людина є невід’ємною його часткою. У вірші ж Гете, у першу чергу, зображено прагнення до відпочинку людини, яка ніби заздрить спокою природи і хоче злитися з нею).


    Етап 4
    1. Слово вчителя.
    Великий російський поет М.Ю. Лермонтов (1814-1841) прожив коротке, але дуже насичене життя. Хлопчикові не виповнилося навіть трьох років, коли померла його мати. Вихованням онука зайнялася бабуся, яка походила зі знатного роду Столипіних. Із ранніх років вона привила Михайлові любов до літератури, до музики і живопису (він грав на фортепіано, на скрипці і гарно малював).
    Перші сильні враження дитинства Лермонтова – це його поїздка з бабусею на Кавказ. Майбутнього поета вразили величні гори з покритими снігами вершинами. „Сині гори Кавказу, вітаю вас, – писав пізніше Лермонтов, – ви виплекали дитинство моє, ви носили мене на своїх диких хребтах, хмаринами мене одягали, ви до неба мене привчили, і я з того часу все мрію про вас і про небо”.
    Вірш Гете „Нічна пісня мандрівника” виявився дуже співзвучним думкам і почуттям Лермонтова: величний гірський пейзаж, що поринув у сон, і самотня душа поета, що прагне спокою.
    Лермонтовська поезія „Із Гете”, фактично, є перекладом гетевського вірша. Але вона настільки органічно відтворила настрій самого поета (адже у рік її створення – 1840 – Лермонтов перебував у засланні на Кавказі), що її почали сприймати як авторський твір. А з часом паралельно з гетевським віршем і лермонтовський був перекладений українською мовою.
    2. Виразне читання вірша Лермонтова (Оригінал читає вчитель, переклад – підготовлений учень. Важливо вірш читати напам’ять – саме так буде встановлений найтісніший контакт зі слухацькою аудиторією).
    3. Аналіз вірша.
    Слово вчителя.
    У вірші Лермонтова поєдналися талант поета і талант художника. Описана ним картина нічного сну природи настільки мальовнича, що легко в уяві лягає на художнє полотнище. Ви у цьому переконаєтесь, якщо вдома спробуєте зробити ілюстрацію до вірша. А зараз розкриємо художню майстерність Лермонтова у російськомовному тексті вірша (оскільки зображувально-виражальні засоби можна аналізувати лише в оригіналі).
    • Знайдіть і зачитайте прийом олюднення („вершины спят”, „не дрожат листы”). Чи нагадало це вам рядки з вірша Алкмана?
    • Які епітети вживає Лермонтов? („тихие долины”, „свежая мгла”).
    • Яку роль відіграє у вірші подвійне заперечення: „не пылит дорога, не дрожат листы”?
      (Воно покликане якнайбільше підкреслити відсутність будь-якого руху: „не пылит дорога” – тобто ніхто по ній не ходить і не їздить; „не дрожат листы” – значить, немає навіть вітру).
    • Чи помітили ви різницю у настрої вірша Алкмана і Лермонтова?
      (У Алкмана картина природи таємнича і тому дещо похмура; вона відсторонена від людини. Вірш Лермонтова пронизує світле, романтичне почуття. Стан умиротвореної природи близький почуттям людини, до якої звертається поет: „отдохнешь и ты”).


    Етап 5
    1. Висновок. Підсумок уроку. Закріплення матеріалу.
    Проаналізувавши три вірші, ми побачили, як майстерне зображення пейзажу об’єднало в одне ціле поетів різних епох і різних національностей.
    • Який вірш вам сподобався більше і чому саме? Вивчіть вдома його напам’ять і навчіться виразно читати.

    2. Поради з виразного читання.
    2.1. Вірш Алкмана.
    Будова вірша (він являє собою одне речення) вимагає рівномірної розповідної інтонації, інтонації переліку. Читець повинен передати тривожний настрій, який відчуває людина вночі, тим більше, що сам поет це підкреслив відбором необхідної йому лексики (байраки, провалля, нори, плазуни, хижий звір, страховища).
    2.2. Вірш Гете.
    Вірш пронизаний настроєм умиротворення. Інтонація читання повільна. В кінці кожного з чотирьох речень маємо зробити відчутну паузу. У передостанньому рядку важливо виділити голосом слово „теж” – воно підкреслить зв’язок людини з природою.
    2.3. Вірш Лермонтова.
    Під час читання перших шести рядків (опису спокою природи) треба передати легкий, світлий, романтичний настрій. Потім на місці трьох крапок необхідно зробити тривалу паузу і прочитати фінал вірша з певним смутком, але в той же час з надією в голосі – надією поета на спочинок людини.все для dle
    Просмотров: 2 481
    Комментариев: 0
    Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
     
    Другие новости по теме:


    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.