Меню
Світова література

5 клас
6 клас
7 клас
8 клас

Интегрированный курс

5 класс
6 класс

Виразне читання

Теорія
Практика

Шкільний конферанс

Основи школи юного конферансьє

Школа юного диктора

Основи школи юного диктора

Вивчення лірики

Олександр Твардовський - Лірика
Роберт Льюїс Стівенсон - Лірика
Олександр Пушкін - Лірика
Франческо Петрарка - Лірика
Адам Міцкевич - Лірика
Шандор Петефі - Лірика
Пейзажна лірика Алкмана, Гете, Лермонтова
Публій Овідій Назон - Лірика
Михайло Лермонтов - Лірика
Іван Крилов - Лірика

Методичний практикум

Схема самоаналізу уроку
Поетичне відлуння
Типи аналізу твору
Технологічна модель уроку
Кабінет літератури
Глосарій

Робота з портретом

Портреты А.П. Чехова
Портреты Л.Н. Толстого
Портреты Ф.М. Достоевского
Портреты Н.В. Гоголя
Портреты Ф.И. Тютчева
Портреты А.С. Пушкина
Портреты И.А. Крылова
Портреты Эзопа
Портреты М.Ю. Лермонтова
Работа с портретом писателя на уроках литературы. Предисловие

Презентації

Гаррієт Бічер-Стоу. "Хатина дядька Тома". Презентація
Композиція твору. Презентація
Життя і творчість Шолом–Алейхема. Презентація
Пауль Маар - презентація
Ярослав Гашек
Рюноске Акутаґава. "Павутинка" - презентація
Анна Гавальда - презентація

Популярні статті
    Розповісти друзям
    » » Іван Крилов - Лірика


    Іван Крилов - Лірика

    Рейтинг:
    Категорія: Вивчення лірики

    ІВАН КРИЛОВ

    „Вовк і Ягня”

    Іван Крилов - Лірика


    Урок виразного читання
    Методичний коментар. Із творчості І. Крилова існує досить багато як наукової, так і методичної літератури, і у вчителя навряд чи виникають труднощі у підборі матеріалу для роботи над його байками. Але не треба забувати, що байка – це один із тих літературних жанрів, які дають найбільш вдалий матеріал для уроку виразного читання, чим і варто скористатися на підсумковому занятті з вивчення байки. Побудувати такий урок можна як на основі одного – програмного – твору, так і залучивши до читання кілька творів цього жанру. А тому ми пропонуємо дві розробки такого уроку: перша – виразне читання байки І.А. Крилова „Вовк і Ягня”, друга – виразне читання 5-6 найвідоміших творів байкаря (в оригіналі і в перекладах).

    Варіант перший
    Традиційна побудова уроку виразного читання на матеріалі байки – це читання в особах. Але таке читання не повинно перетворитися в елементарне відтворення тексту твору. Щоб урізноманітнити форми роботи на уроці, пропонуємо дотримуватися кількох порад. Будуємо урок таким чином:
    1. Інформація вчителя про особливості читання байок (теорія).
    Слово вчителя. Якщо говорити про виразне читання байок, то вірніше буде сказати не виразне читання, а виразне розказування. Як свідчать сучасники І. Крилова, він читав свої байки таким тоном, в такій простодушній і природній манері, що його читання можна було сприйняти за продовження житейської розмови.
    Тобто, в основі читання байки лежить принцип живої і природньої оповіді, що включає в себе таке ж живе і природнє відтворення реплік персонажів. При цьому слід пам’ятати, що жива мова багата відтінками, а тому читцеві треба передати не тільки основний зміст байки, але й всю різноманітність її логічного й емоційного наповнення.
    Авторський текст, що передує розвитку подій, треба читати оповідально-інформативним тоном, щоб підготувати слухача до сприйняття основних подій. Але не завжди всі слова автора треба читати „нейтральним” тоном. Наприклад, авторські коментарі до негативних вчинків героїв треба читати з іронією, ніби „присвоївши” авторський текст, подати його як „свою” розповідь про реальні події та їх учасників.
    Особливої майстерності вимагає читання реплік. Адже кожна дійова особа байки втілює в собі певний тип людей. Тут вже знадобиться розвинена уява читця про індивідуальні особливості характеру персонажа, манеру його поведінки, а також вміння міняти висоту голосу, його силу, темп. Але читцеві не варто надто захоплюватися „перевтіленням” у героїв байки – тварин, адже основне спрямування твору – це розкриття вад людей, яке автор здійснює через алегорію і елементи комізму.
    Мораль байки промовляється повільніше, повчально, у вигляді розмірковування. Це або нагадування відомої істини, або порада мудрої людини, або іронічна критика якогось вчинку. Перед мораллю і після неї треба обов’язково зробити психологічні паузи, щоб привернути увагу слухачів до того висновку, який втілений автором у мораль.
    2. Підготовка класу до виразного читання: виконання вправ на тренування довгого видиху, розвиток якостей голосу, відпрацювання дикції (вправи можна знайти на нашому сайті у розділі „Виразне читання” або у теоретичній статті „Уроки виразного читання: Методичні рекомендації до їх проведення” // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 10). Радимо для відпрацювання сили і висоти голосу підібрати приклади речень з байки, яка буде читатися (тихо і тоненько за Ягня, голосно і на низьких нотах за Вовка). Для відпрацювання дикції крім традиційного вимовляння скоромовок можна знайти в тексті байки 3-4 словосполучення, цікавих з точки зору вимови. Наприклад, повторити 5 разів у наростаючому темпі „насмілюсь вам сказать”, „у сильного безсилий винен завсігди”, „звідкіль таке нахабство в світі”, „мовчи, гоноровите” тощо, чітко артикулюючи кожен звук.
    3. Наступним етапом у підготовці до виразного читання байки учнями буде прослуховування читання цього твору вчителем або майстром художнього читання (зі шкільної фонохрестоматії). Передбачається, що на урок виразного читання учні повинні знати байку напам’ять. Але вчителеві треба ще раз зосередити увагу школярів на найбільш складних моментах у читанні даного твору:
    • повчальне читання моралі на початку байки;
    • розповідна, невимушена інтонація до початку діалогу героїв;
    • тоненький, тремтячий голос Ягняти і різкий, нахабний голос Вовка;
    • повільне читання останнього рядка твору.

    Примітка. Мовленнєва партитура тексту подається нижче. Але вчитель може обмежитись позначенням пауз та наголосів лише в тих місцях, де, на його думку, під час читання учнями можуть бути допущені помилки.
    1. Вибір учнями ролі у читанні (за Ягня, за Вовка чи за автора), формування трійок читців.
    2. Читання байки в особах (напам’ять). Допускається читання байки з підручника, але незнання тексту погіршує якість виконання, не дозволяє читцеві відчути себе розкуто, а тому трійки читців треба формувати, враховуючи ступінь знання учнями тексту.
    3. Ближче до кінця уроку колективно обираємо найкраще „Ягня”, найкращого „Вовка” і найкращого „автора”. Формуємо фінішну трійку. Пропонуємо читцям додати до свого виконання виразну міміку і жести – маємо елемент інсценування на уроці.

    Вовк і Ягня


    У сильного | безсилий винен завсігди: |
    Цих прикладів в історії ми досить знаєм. |
    Та ми історій не складаєм, |
    А в байці | можем це розповісти. ||

    У спеку до струмка зайшло Ягня напитись; |
    І треба ж тут біді случитись, |
    Що поблизу тих місць | голодний Вовк бродив. |
    Ягнятко бачить він | і хоче поживитись, |
    Та він цьому надать законних прав хотів, |
    І каже: | „Як, нахабо, смієш ти мутити |
    Потік цей прохолодний мій, |
    Напій
    Піском бруднити? |
    За це бо, далебі, |
    Зірву я голову тобі!” – |
    „Якщо пресвітлий Вовк дозволить, |
    Насмілюсь вам сказать, | що воду в ручаю |
    Від Світлості я нижче кроків на сто п’ю; |
    І гніватися він даремно зволить: |
    Адже мутить пиття | ніяк не можу я”. – |
    „Так це брехня моя ? |
    Негіднику! | Звідкіль таке нахабство в світі? |
    Пригадую, | як ти в позаторішнім літі |
    Зі мною надто грубий був: |
    Цього я, друже мій, | ще не забув!” – |
    „Та згляньсь, | нема мені ще й року зроду”, – |
    Відмовило Ягня. | – „ То, певно, був твій брат”. |
    Не маю я братів”. | – „То, може, кум, | чи сват |
    Чи інший хтось такий | із вашого ж бо роду. |
    Самі ви, | ваші пси | і ваші пастухи |
    Мене б хотіли збути, |
    І шкодите мені | ви всі по змозі всюди: |
    Та розквитаюсь я | за ваші всі гріхи!”. – |
    „Ах, чим же винен я?” | – „Мовчи, гоноровисте! |
    Чи час тут розбирать | провини всі, щеня? |
    Ти винне тим уже, | що хочу я, бач, їсти”. |
    Сказав | – і в темний ліс | Вовк поволік Ягня. |
    (Переклад М. Терещенка)


    Варіант другий

    Урок-конкурс виразного читання


    Якщо урок буде проводитись у вигляді конкурсу, до нього необхідно серйозно підготуватись як вчителеві, так і учням.
    Ми радимо провести такий урок після вивчення у 6 класі теми „Мудрість байки”. Учасникам конкурсу буде запропоновано виразно прочитати одну з байок І. Крилова. Читання творів одного жанру полегшить роботу журі, а також дасть змогу самим учасникам простіше порівнювати своє читання з читанням колег по класу.
    Підготовка до конкурсу.
    1. За кілька днів до уроку визначається склад учасників конкурсу (приблизно 10 чоловік). Решта учнів класу можуть бути задіяні в інсценуванні (див. нижче), в основному журі, а також складати так зване глядацьке журі.
    2. Кожен учасник вибирає для читання одну байку. Допускається читання однієї і тієї ж байки двома (але не більше) учасниками або одну і ту ж байку читають у перекладі і в оригіналі.
    3. Вчитель повинен уважно прослідкувати за підготовкою учасників конкурсу до виступу: допомогти кожному з них зрозуміти головну думку байки, мораль, визначити підтекст твору, поставити завдання на читання.
    4. Перед вивченням байки напам’ять читці повинні обов’язково зробити мовленнєву партитуру (вчитель перевіряє її і виправляє неточності, оскільки не всім шестикласникам це буде під силу зробити самостійно).
    5. Важливим моментом підготовки до конкурсу є підбір кандидатур у журі. Головна вимога – члени журі повинні бути компетентними в оцінці виразного читання. Кількісний склад журі – 3-5 чоловік. У нього можуть входити вчителі гуманітарних предметів, старшокласники чи підготовлені до суддівства однокласники читців. При необхідності вчитель проводить інструктаж членів журі щодо критеріїв оцінки виступів читців. Обумовлюється, за якою шкалою будуть виставлятись оцінки (наприклад, за 6-бальною системою).
    6. Більшу зацікавленість і читців, і слухачів викличе така форма оцінювання, коли кожному читцеві одразу після читання будуть публічно виставлятися оцінки. Для цього наперед готуються таблички для кожного члена журі з цифрами від 1 до 6.
    7. Вчитель повинен прослідкувати, щоб кожен учасник конкурсу до виходу перед слухачами зробив розминку голосового апарату і артикуляційну гімнастику. Ця робота може проводитись як індивідуально, так і колективно.


    Тема уроку: виразне читання байки.
    Мета уроку: виробляти в учнів навички виразного читання, вміння оцінювати виконання художніх творів своїми колегами, виховувати естетичні смаки.

    Хід уроку
    1. Вступне слово вчителя про роль виразного читання у вивченні художньої літератури, у розвитку естетичних смаків читців і слухачів.
      Коротка інформація про байку як жанр і особливості її читання (див. у першому варіанті уроку).
    2. Знайомство з учасниками конкурсу.
    3. Представлення членів журі. Повідомлення головою журі критеріїв оцінювання виступів:
      • оцінка техніки мовлення (дихання, голос, дикція);
      • оцінка логіки читання (паузи і наголоси);
      • оцінка емоційності читання;
      • оцінка сценічності поведінки.

    4. Прослуховування виступів читців. Після кожного виступу журі виставляє оцінки; помічник журі виводить середній бал (або підраховує загальну кількість балів) для кожного читця, яка буде оголошуватись у кінці конкурсу.
    5. Журі виходить в іншу кімнату для обговорення виступів і розподілу місць. В цей час слухацькій аудиторії пропонується наперед підготовлене читання в особах однієї з байок з елементами інсценування.
    6. Підведення підсумків. (Дуже бажано, щоб членами журі був коротко прокоментований кожен виступ).
    Визначення переможців у окремих номінаціях:
    • за найкращу техніку мовлення;
    • за найкращу логіку читання;
    • за найкращу емоційність читання;
    • за найкращу сценічну поведінку.

    Оголошення абсолютних переможців: розподіл місць з ІІІ по І.
    Може бути визначений володар глядацьких симпатій: для цього глядачі передають до лічильної комісії записки з вказаним ім’ям одного учасника. Для заохочення участі у наступних конкурсах виразного читання переможців нагороджують призами або рекомендують їх виступи на загальношкільних заходах.
    Подібний конкурс виразного читання можна проводити і протягом двох уроків, об’єднавши урок світової літератури з уроком української літератури і додавши до репертуару читців байки українських письменників.
    Тексти байок І. Крилова у перекладі українською мовою можна знайти у книзі: „Хрестоматія російської літератури” (з курсу зарубіжної літератури для середньої загальноосвітньої школи): 5-9 кл. / Укл.: Ю.М. Веснянко, О.А. Волосевич, Л.Б. Міньковецька; за ред. Л.Л. Ковальової. – Львів: „Аверс”, 1988.все для dle
    Просмотров: 1 553
    Комментариев: 0
    Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
     
    Другие новости по теме:


    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.