Меню
Світова література

5 клас
6 клас
7 клас
8 клас

Интегрированный курс

5 класс
6 класс

Виразне читання

Теорія
Практика

Шкільний конферанс

Основи школи юного конферансьє

Школа юного диктора

Основи школи юного диктора

Вивчення лірики

Олександр Твардовський - Лірика
Роберт Льюїс Стівенсон - Лірика
Олександр Пушкін - Лірика
Франческо Петрарка - Лірика
Адам Міцкевич - Лірика
Шандор Петефі - Лірика
Пейзажна лірика Алкмана, Гете, Лермонтова
Публій Овідій Назон - Лірика
Михайло Лермонтов - Лірика
Іван Крилов - Лірика

Методичний практикум

Схема самоаналізу уроку
Поетичне відлуння
Типи аналізу твору
Технологічна модель уроку
Кабінет літератури
Глосарій

Робота з портретом

Портреты А.П. Чехова
Портреты Л.Н. Толстого
Портреты Ф.М. Достоевского
Портреты Н.В. Гоголя
Портреты Ф.И. Тютчева
Портреты А.С. Пушкина
Портреты И.А. Крылова
Портреты Эзопа
Портреты М.Ю. Лермонтова
Работа с портретом писателя на уроках литературы. Предисловие

Презентації

Гаррієт Бічер-Стоу. "Хатина дядька Тома". Презентація
Композиція твору. Презентація
Життя і творчість Шолом–Алейхема. Презентація
Пауль Маар - презентація
Ярослав Гашек
Рюноске Акутаґава. "Павутинка" - презентація
Анна Гавальда - презентація

Популярні статті
    Розповісти друзям
    » » Лі Бо - Китайська лірика


    Лі Бо - Китайська лірика

    Рейтинг:
    Категорія: Вивчення лірики

    ЛІ БО

    (701-762)

    Лі Бо - Китайська лірика


    Поезія – це світло, як любов,
    О, то не є розмова побутова.
    (Ліна Костенко)

    Коротка біографічна довідка. Лі Тай-бо – таке повне ім’я поета, який народився, провів дитинство та юність у провінції Сичуань, тепер провінція Аньхай.
    Поетичний талант у нього проявився вже в десять років. І хоча юнакові пророкували успіхи на державній службі, він залишає дім і з 721 по 738 рік подорожує, живе в горах. У мандрах поет знайшов собі дружину – онуку колишнього імператорського міністра. Сімейне життя та батьківство не відвернули поета-філософа від мандрів. Улюбленим місцем для філософських роздумів поета були гори Шаньдунь. Лі Бо було понад сорок років, коли імператор викликав його до себе і вшанував званням ханьмінь, що можна прирівняти тепер до звання академіка. „Безсмертний, скинутий з небес,” – сказав про нього старший його сучасник – поет Хе Чжі-чжан. Але придворне життя не задовольняло байдужого до гонитви за успіхом і життєвими благами Лі Бо, тому в 744 році він отримує дозвіл залишити столицю. Чиношанування і придворний етикет поет-філософ Лі Бо обміняв на зустрічі з близькими йому за духом людьми – поетами Ду Фу, Тао Ші та ін.
    У 756 році Лі Бо запросив на службу принц Лі Лінь. Поет згодився, бо принца вважали справедливим правителем. Вчинений Лі Лінем заколот і посягання на трон імператора Су-цзуна (старшого брата принца) ледве не коштував Лі Бо голови, проте завдяки втручанню колись врятованого ним солдата, йому випадає тільки вигнання на південь Китаю, у далекий Єлан. Лі Бо незабаром помилували і повернули із середини шляху. А через деякий час 61-річний поет пішов із життя в будинку свого родича Лі Янбіна, в колі людей, які шанували й любили його.

    Творча спадщина Лі Бо


    Лі Бо створив понад 900 віршів у різних жанрах середньовічної китайської поезії. Поет оспівав і важке життя селян, і мужність воїнів, і самозаглибленість даоських самітників, і красу китайських гір і вод.
    Лі Бо – поет самобутній. Він завжди перебував у безперервному поетичному натхненні і, відчуваючи у собі цілий світ, ніколи не боявся самотності. І хоча Лі Бо – поет традиційно сумний, але у печалі він незмінно мужній.
    Лі Бо писав про те, що оточувало його, що, за правилами творчості, входило до тем танської поезії. У віршах поета знаходимо мужність, суворість інтонацій, але в них є місце і для проникливого ліризму. Для поезії Лі Бо характерний зв’язок із народною творчістю. Поет оновив китайське віршування, наближаючи словник поезії до словника життя. Лі Бо вважають поетом-пророком, поетом-вчителем.
    Літературознавці стверджують, що, якби з усієї танської поезії до нашого часу збереглися лише вірші Лі Бо, цього було б цілком достатньо, щоб твердити про епоху високогуманної поезії.
    Українською мовою Лі Бо перекладали Л. Первомайський, І. Лисевич, Г. Турков.
    Заклопотаний людськими тривогами, Лі Бо подарував нащадкам своє одкровення:
    Слід жити по правді – вся мудрість в цьому, вся сіль.
    Про світ я замислюсь, і про життя, і людину.
    Якщо доведеться рушати мені і відсіль, –
    Я краще навіки живий схоронюсь в домовину.
    („В зимовий день…” Пер. Л. Первомайського)

    Загальний коментар до аналізу віршів Лі Бо


    З огляду на те, що філософські вірші китайських поетів досить складні для сприйняття учнями 8 класу, вчитель повинен докласти чималих зусиль, щоб діти зацікавилися такою поезією. Тут можна запропонувати два варіанти – традиційний і експериментальний:
    • робота з кожним із представлених у підручнику віршів на уроці під керівництвом учителя;
    • проведення своєрідного шкільного майстер-класу. Для цього кільком філологічно сильним учням класу дають випереджувальні завдання, виконання яких скеровує вчитель: підготувати вдома детальний розбір одного вірша Лі Бо. А саме: визначити особливості його теми і переважаючий настрій, проаналізувати композицію твору, прокоментувати вжиті поетом художні засоби, зробити партитуру вірша та дати поради з виразного читання.


    Матеріали до аналізу вірша „Печаль на яшмовому ґанку”


    1. Жанр – філософська лірика. Поет передає свої роздуми над сутністю життя. Змальована картина осіннього вечора (чи ночі). Спочатку поет спостерігає її зовні – стоячи на яшмовому ґанку. Яшма – гірська порода, що буває червоного, зеленого чи сірого кольору. З неї зроблений ґанок, на якому поет промочив панчохи, бо сходи вкриті холодною росою. Два наступних рядки – це споглядання осінньої ночі зсередини будинку. Цікаво, що поет дивиться не просто через вікно, а через закриту фіранку, що приглушує, пом’якшує і світло, і кольори.
      Для більш глибокого розуміння смислу тексту приводимо російськомовний переклад вірша, який може для себе використати вчитель:
      Ступени из яшмы давно от росы холодны.
      Как влажен чулок мой! Как осени ночи длинны!
      Вернувшись домой, опускаю я полог хрустальный
      И вижу сквозь полог сияние бледной луны.

    2. Чи дійсно текст вірша відповідає його назві – „Печаль на яшмовому ґанку”? Так. Цьому сприяє перелікова інтонація, монотонна мелодика, симетрична будова вірша (з обох точок зору картина сумна) і відбір художніх засобів. Щоправда, розмова про художні засоби повинна вестися після нагадування про те, що ми все-таки маємо справу з перекладом, а не з оригіналом. Тим не менше, навчаємо учнів аналізувати той текст, який ми маємо. Отже, шукаємо якісні прикметники, тобто епітети: холодна роса – зображувальний, мовчазні небеса – метафоричний, печальний місяць – метафоричний, тиха вода – метафоричний. Фактично, роль епітета у даному контексті виконує і дієслово „біліє”, адже воно утворене від якісного прикметника „білий”, що позначає у вірші колір роси. Крім того, маємо три метафори: небеса пливуть, місяць тремтить і місяць згаса.
    3. Основна філософська думка вірша Лі Бо базується на спогляданні ліричним героєм навколишньої картини. А тому на матеріалі цієї поезії можна провести конкурс малюнка: перша група учнів малює картину зовнішнього споглядання, друга – споглядання з вікна.
    4. Партитура для виразного читання вірша:
      На яшмовім ґанку | біліє холодна роса. |
      Промокли панчохи. | Пливуть мовчазні небеса. |
      Дивлюсь крізь фіранку | на місяць осінній печальний – |
      На тихій воді | він тремтить | і повільно згаса. |

    Коментар до вірша „Запитання і відповідь у горах”

    1. Головна думка цього вірша теж має філософську основу. Поет іронічно („я усміхнувся”) ставиться до запитання про сенс його життя в горах. Тим, хто сам його не розуміє, годі й намагатися щось пояснювати. Бо це недалекі у своїх прагненнях і неглибокі у чуттєвості люди. Ліричний герой понад усе цінує спілкування зі справжнім. А цим справжнім і є безтурботна, позбавлена одвічної людської суєти і фальші природа. Гори допомагають поетові стати відвертим, чистим душею і займатися осягненням вічних філософських істин та самопізнанням. А тому він надає перевагу не спілкуванню з людьми, а спогляданню опалих із дерев пелюстків, „байдужих до людського”. Ліричний герой хоче стати часточкою того, зовсім іншого світу.
    2. У російськомовному перекладі цієї поезії можна віднайти ще і такий нюанс її смислу: поет дуже любить свободу, і хоча гори підносяться аж в небеса, та для нього справжня земля (тобто справжнє життя) знаходиться саме на їх вершинах, а не у фальшивому людському суспільстві.
    3. Щодо художніх засобів, то у даному перекладі вірша майже всі слова вжито в їх прямому значенні (за винятком метафоричного епітета „байдужі до людського пелюстки”). Взявши до уваги і російськомовний переклад цієї поезії, можемо припустити, що у цьому творі Лі Бо дійсно відсутні поетичні тропи. Така особливість стилю поета має свій сенс. Адже якщо у вірші „Печаль на яшмовому ґанку” наявні ознаки живопису (що вимагає різноманітності зображувально-виражальних засобів), то „Запитання і відповідь у горах” – це медитативна лірика, що передає лише відверті думки автора.


    Коментар до вірша „Вхожу в річку...”

    1. Розмову про цей вірш варто починати з обговорення його незвичної структури. Змальована автором картина відзначається фрагментарністю – це окремі маленькі замальовки, ніби своєрідні начерки (ескізи) для майбутнього полотнища художника. Умисне створюється ефект не завершеного художнього твору, а чогось на зразок чернетки, лише окресленого автором плану. Цей ефект підсилюється і синтаксичними засобами: вживання трьох крапок (недомовленість), використання лише маленької букви (нема чіткого відмежування однієї думки від іншої).
    2. Фрагментарність помітна не лише в „матеріальній оболонці” вірша, але й у думках поета, в особливості сприйняття ним навколишнього світу. Складається враження, що ліричний герой думає про людину, якої нема поряд (можливо, ця людина померла, бо вона „за далеким небокраєм”, „нам не зустрітись більше”). Ми можемо припустити, що ця людина – кохана жінка, адже спогад про неї викликала краса природи – лілії з „перлинами на пелюстках” та „шовкові хмари”. Поет хотів би подарувати весь світ тому, про кого думає. Але життя жорстоке, і йому залишається лише „в горі і надії дивитися туди” – в небо, що нещадно розлучило його з кимсь дуже для нього дорогим. Останній штрих – „північний вітер в обличчя” – це біль, смуток, втрачені надії і безсилість щось змінити в безжальному житті.
    3. Вірш „Входжу в річку...” – це ще один філософський твір Лі Бо, який торкається проблем життя і смерті, сутності людського існування і скороминучості земних днів, а також тісного зв’язку людини з природою.

    Якщо дозволить час, то доцільно ще на уроці звернути увагу на такі вірші Лі Бо: „Роздуми в тиху ніч”, „Вулкан поезії”, „Блукаю біля прохолодного джерела в Наньяні”, „Сосна біля південної галереї”, „Пісня про схід і захід сонця”, „Жартома присвячую моєму другові Ду Фу”.

    Завдання і запитання
    1. Чим було незвичне життя Лі Бо?
    2. Яких поглядів дотримувався поет? Що таке „дао”?
    3. Чим, на ваш погляд, особливі вірші Лі Бо? Які почуття вони викликають?
    4. Розкрийте елегійні мотиви у вірші „Печаль на яшмовому ґанку”. Випишіть у робочі зошити художні засоби, за допомогою яких поет створює картину ночі.
    5. У якому вірші поет відповідає цікавим про смисл свого відлюдництва? У чому вбачає сенс існування Лі Бо?
    6. Чим особлива структура вірша Лі Бо „Входжу в річку…” Знайдіть поетичні асоціації у цьому творі.
    7. Чи можна говорити на основі прочитаних вами віршів Лі Бо про філософське бачення поетом навколишньої природи?
    8. У чому полягає своєрідність світосприйняття поета Лі Бо?
    9. Вивчіть напам’ять один із віршів Лі Бо.
    все для dle
    Просмотров: 13 360
    Комментариев: 0
    Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
     
    Другие новости по теме:


    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.