Меню
Світова література

5 клас
6 клас
7 клас
8 клас

Интегрированный курс

5 класс
6 класс

Виразне читання

Теорія
Практика

Шкільний конферанс

Основи школи юного конферансьє

Школа юного диктора

Основи школи юного диктора

Вивчення лірики

Олександр Твардовський - Лірика
Роберт Льюїс Стівенсон - Лірика
Олександр Пушкін - Лірика
Франческо Петрарка - Лірика
Адам Міцкевич - Лірика
Шандор Петефі - Лірика
Пейзажна лірика Алкмана, Гете, Лермонтова
Публій Овідій Назон - Лірика
Михайло Лермонтов - Лірика
Іван Крилов - Лірика

Методичний практикум

Схема самоаналізу уроку
Поетичне відлуння
Типи аналізу твору
Технологічна модель уроку
Кабінет літератури
Глосарій

Робота з портретом

Портреты А.П. Чехова
Портреты Л.Н. Толстого
Портреты Ф.М. Достоевского
Портреты Н.В. Гоголя
Портреты Ф.И. Тютчева
Портреты А.С. Пушкина
Портреты И.А. Крылова
Портреты Эзопа
Портреты М.Ю. Лермонтова
Работа с портретом писателя на уроках литературы. Предисловие

Презентації

Гаррієт Бічер-Стоу. "Хатина дядька Тома". Презентація
Композиція твору. Презентація
Життя і творчість Шолом–Алейхема. Презентація
Пауль Маар - презентація
Ярослав Гашек
Рюноске Акутаґава. "Павутинка" - презентація
Анна Гавальда - презентація

Популярні статті
    Розповісти друзям
    » » Урок 3. Лабораторна робота по ліриці Генріха Гейне


    Урок 3. Лабораторна робота по ліриці Генріха Гейне

    Рейтинг:
    Категорія: Вивчення лірики

    Урок 3. Лабораторна робота по ліриці Генріха Гейне


    Урок 3. Лабораторна робота по ліриці Генріха Гейне


    Варіант 1
    Вчимося аналізувати поетичний твір (на прикладі вірша з „Книги пісень” Г. Гейне). Учні працюють в групах (або самостійно) над аналізом твору за вибором.
    Алгоритм дії в читанні інтимної лірики
    • виразно прочитати вірш (попередньо зробивши мовленнєву партитуру);
    • визначити провідний мотив твору;
    • осмислити настрій ліричного героя;
    • проаналізувати особливості творення жіночого образу;
    • усвідомити сутність стосунків героя і героїні;
    • розкрити жанрову своєрідність твору; прокоментувати особливості художнього методу;
    • спроектувати описане у вірші на життєвий шлях поета, ототожнивши або розмежувавши автора і ліричного героя;
    • знайти зображувально-виражальні засоби, основні синтаксичні фігури у вірші, пояснити індивідуальність стилю поета (за умови, якщо проводиться аналіз оригінала вірша);
    • зіставити переклад з підрядником або порівняти переклади різних авторів (якщо твір вивчається у перекладі);
    • визначити віршовий розмір твору.

    Зразок аналізу (вірш „Хотів би я в слово єдине...”):
    Поетичний твір Г. Гейне „Хотів би я в слово єдине...” – це вияв особистих почуттів і переживань ліричного героя. Вірш звучить як прекрасна і водночас сумна мелодія кохання. Вже в першому рядку створено утаємничений образ „слова єдиного”, яке вмістило в себе всі тривожні думи поета. На відміну від поезії „Чому троянди немов неживі...”, печаль, що переповнює цей твір, є світлою, адже у поета залишається надія, що вітер донесе до коханої його слова, які розкажуть їй про весь його смуток і біль.
    Образ коханої у вірші детально не розкривається. Але глибина почуттів до неї ліричного героя дозволяє нам уявити ряд чеснот його обраниці: вона, мабуть, дуже вродлива і ніжна, а тому гідна його кохання. Мимоволі хочеться провести паралель між героєм вірша і його автором, адже ми знаємо, що Гейне був безнадійно закоханий у дівчину на ім’я Амалія і присвячував їй вірші. Хоча, як правило, в художній літературі відбувається типізація образів, а тому герой і героїня вірша можуть мати узагальнюючий характер.
    Вірш „Хотів би я в слово єдине...” є взірцем романтичної лірики, адже він сповнений суму, переживань ліричного героя, який постає перед нами глибокою особистістю, здатною на сильні почуття. В жанровому аспекті цій поезії притаманні риси елегії (сумного вірша) і медитації (вірш-роздум).
    Читаючи вірш у перекладі, ми усвідомлюємо, що Л. Первомайський є, певною мірою, співавтором Г. Гейне у доборі зображувально-виражальних засобів та елементів поетичного синтаксису. І все ж відзначимо найвдаліші прийоми: традиційні фольклорні епітети (смутна дума, вільний вітер, ясні очі), які дають підставу говорити, що вірш стилізований під народну пісню; персоніфікація образів вітру і печалі, що теж ріднить гейневський твір з фольклором, а також звертання до коханої, що надає твору більшої емоційності. У поезії відчутний підтекстовий смисл – справжнє кохання безкорисливе і вічне.
    Вірш Г. Гейне „Хотів би я в слово єдине...” дуже мелодійний. Цьому сприяє віршовий розмір – 3-стопний амфібрахій.
    Отже, популярність гейневської поезії зумовлена і її тематикою, близькою кожній людині, і глибиною почуттів ліричного героя, і надзвичайною майстерністю поета у створенні мелодійного малюнка кожного вірша. Його твори мають надзвичайну здатність – розпалювати людські почуття.

    Варіант 2
    Порівняльний аналіз вірша Г. Гейне „Ein Fichtenbaum steht einsam” з його перекладами (Л. Первомайський, Ф. Тютчев, М. Старицький, М. Лермонтов)
    Вірш „Самотній кедр на стромині...” поміщений у циклі „Ліричне інтермецо” „Книги пісень”. У цьому ліричному творі гіркота нерозділеного кохання втілена в символах, що мають глибокий смисл і отримали різне трактування в перекладах.
    Завдання: порівняти оригінал, підрядник і переклади вірша; дослідити особливості кожного перекладу, визначити серед них найвдаліший.
    У класах з вивченням німецької мови підготовлений учень демонструє виразне читання оригіналу вірша:

    HEINRICH HEINE
    Ein Fichtenbaum steht einsam
    Im Norden auf kahler Höh’.
    Ihn schläfert; mit weißer Decke
    Umhüllen ihn Eis und Schnee.
    Er träumt von einer Palme,
    Die, fern im Morgenland,
    Einsam und schweigend trauert
    Auf brennender Felsenwand.

    Підрядник:
    1. Сосна стоїть самотньо
    2. На півночі, на голій височині,
    3. Він дрімає, вкритий покривалом
    4. Із снігу та льоду.
    5. Він мріє про пальму,
    6. Яка знаходиться далеко в світанковій країні,
    7. Одиноко та мовчки сумує
    8. На розжареній стрімкій скелі.

    Пояснення: в німецькій мові слово „сосна” – чоловічого роду, а „пальма” – жіночого; для Гейне це важливо, адже, олюднюючи дерева, він через образи-символи зображує почуття осіб різної статі. В українській і російській мові і сосна, і пальма – жіночого роду. У цьому і полягала основна складність перекладу.

    Хід дослідження

    Ф. ТютчевЛ. Первомайський
    На севере мрачном, на дикой скале
    Кедр одинокий под снегом белеет,
    И сладко заснул он в инистой мгле,
    И сон его вьюга лелеет.

    Про юную пальму все снится ему,
    Что в дальных пределах Востока,
    Под пламенным небом, на знойном холму
    Стоит и цветет, одинока...
    Самотній кедр на стромині
    В північній стоїть стороні,
    І кригою й снігом укритий,
    Дрімає і мріє вві сні.

    І бачить він сон про пальму,
    Що десь у південній землі
    Сумує в німій самотині
    На спаленій сонцем скалі.


    У своїх перекладах Ф. Тютчев та Л. Первомайський замість слова „сосна” вживають слово „кедр”. Знайдена заміна виправдана, адже використання іменника чоловічого роду допомагає обом перекладачам зберегти любовну колізію, наявну в оригіналі твору. В обох перекладах відповідно до рядків Гейне увага акцентується на самотності кедра.
    Фрагмент гейнівського вірша про те, що сосна дрімає, вкрита покривалом зі снігу і льоду, досить точно передає Л. Первомайський („І кригою й снігом укритий, дрімає і мріє вві сні”). Тютчевський кедр „сладко заснул” і юна пальма „все снится ему”. Дієслова „дрімати” та „спати” мають різні лексичні значення. Слово „дрімає” передає неспокійний і нетривкий сон, а словосполучення „сладко заснул” сприймається як глибокий і тривалий сон.
    Образ пальми максимально близько до оригіналу знову вдалося відтворити Первомайському – „сумує в німій самотині”. Тютчев в цьому аспекті дещо відходить від гейнівського тексту, але в той же час майстерно поглиблює думку автора і надає їй більш драматичного звучання: тут важливу роль відіграє епітет „юная” і дієслово „цветет” – тобто пальма в тому віці, коли їй особливо потрібне кохання.
    У зображенні природи і автор, і обидва перекладачі використовують прийом контрасту, створюючи картину півдня і півночі. У Первомайського обидві замальовки знову більше відповідають оригіналу. Але у художньому відношенні вони більш яскраві у Тютчева, який (не спотворюючи зміст оригіналу) вводить у вірш такі слова, як „инистая мгла” і „вьюга” (про північ) та „пламенное небо” і „знойный холм” (про південь). Вжиті Тютчевим епітети надають його перекладу більшої експресивності.
    В цілому, обидва перекладачі досить точно передали музикальність поетичного твору Гейне, відтворили його образну систему та винесли на перший план глибоке почуття суму.

    Подібну роботу можна провести з двома іншими перекладами:

    Ф. ТютчевЛ. Первомайський
    На півночі млявій, в заметах, у кризі
    Самотня соснина дріма.
    Куня, похилившись, і в білії ризи
    Вдягла її пишна зима.

    І марить та сосна про сонце блискуче,
    Їй сниться південь-сторона,
    Де теж в самотині, на скелі пекучій,
    Красується пальма сумна.
    На севере диком стоит одиноко
    На голой вершине сосна,
    И дремлет, качаясь, и снегом сыпучим
    Одета, как ризой, она.

    И снится ей все, что в пустыне далекой,
    В том крае, где солнца восход,
    Одна и грустна на утесе горючем
    Прекрасная пальма растет.


    До речі, у Лермонтова є два варіанти перекладу цього вірша Гейне. Перший переклад був ближчим до оригіналу, він навіть містив епіграф з Гейне, але був зроблений нашвидкуруч, і поет вважав його недосконалим. Другий варіант Лермонтов називав „вільним перекладом”, та саме цей вірш став однією з вершин романтичної лірики.
    Приводимо текст першого перекладу:
    На хладной и голой вершине
    Стоит одиноко сосна,
    И дремлет… под снегом сыпучим,
    Качаяся, дремлет она.
    Ей снится прекрасная пальма
    В далёкой восточной земле,
    Растущая тихо и грустно
    На жаркой песчаной скале.
    все для dle
    Просмотров: 5 248
    Комментариев: 0
    Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
     
    Другие новости по теме:


    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.