Меню
Світова література

5 клас
6 клас
7 клас
8 клас

Интегрированный курс

5 класс
6 класс

Виразне читання

Теорія
Практика

Шкільний конферанс

Основи школи юного конферансьє

Школа юного диктора

Основи школи юного диктора

Вивчення лірики

Олександр Твардовський - Лірика
Роберт Льюїс Стівенсон - Лірика
Олександр Пушкін - Лірика
Франческо Петрарка - Лірика
Адам Міцкевич - Лірика
Шандор Петефі - Лірика
Пейзажна лірика Алкмана, Гете, Лермонтова
Публій Овідій Назон - Лірика
Михайло Лермонтов - Лірика
Іван Крилов - Лірика

Методичний практикум

Схема самоаналізу уроку
Поетичне відлуння
Типи аналізу твору
Технологічна модель уроку
Кабінет літератури
Глосарій

Робота з портретом

Портреты А.П. Чехова
Портреты Л.Н. Толстого
Портреты Ф.М. Достоевского
Портреты Н.В. Гоголя
Портреты Ф.И. Тютчева
Портреты А.С. Пушкина
Портреты И.А. Крылова
Портреты Эзопа
Портреты М.Ю. Лермонтова
Работа с портретом писателя на уроках литературы. Предисловие

Презентації

Гаррієт Бічер-Стоу. "Хатина дядька Тома". Презентація
Композиція твору. Презентація
Життя і творчість Шолом–Алейхема. Презентація
Пауль Маар - презентація
Ярослав Гашек
Рюноске Акутаґава. "Павутинка" - презентація
Анна Гавальда - презентація

Популярні статті
    Розповісти друзям
    » » Йоганн Вольфганг Гете - Лірика


    Йоганн Вольфганг Гете - Лірика

    Рейтинг:
    Категорія: Вивчення лірики

    ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ

    (1749 –1832)
    „Вільшаний король”

    Йоганн Вольфганг Гете - Лірика


    Будуючи урок за баладою Гете „Вільшаний король”, учитель повинен чітко усвідомлювати його мету: розкрити фольклорні традиції в баладі, показати переплетіння в ній реального, фантастично-морального та морально-філософського планів, проаналізувати особливості ком¬позиції, образної системи, поетичної мови твору; розвивати навички аналізу тексту, виразного читання; виховувати гармонійне ставлення дітей до природи й світу.

    Етап 1

    Підготовка до сприйняття навчальної теми


    (створення проблемної ситуації)
    Слово вчителя. Одним із найвищих досягнень життя і найбільшою його таємницею є природа. Вона завжди неповторна, прекрасна і загад¬кова. Немає більш досконалих створінь, ніж рослини, тварини, лю¬ди. Усе це – один-єдиний світ, який оточує нас з дитинства. Але чи знаємо ми його? Чи усвідомлюємо красу й чарівність природи? Чи розуміємо мову дерев, птахів, звірів?.. Яке наше місце в цьому диво¬вижному світі?.. Здавна люди схилялися перед явищами природи. Прагнучи розгадати їхню суть, вони замислювалися над своїми стосунками з при¬родою. Ці роздуми наших древніх пращурів знайшли відбиток у різних міфах, легендах, казках. Ось, наприклад, символічні значення, що закріпилися за деякими деревами. Чи знаєте ви їх?.. (Вчитель показує гілочки різних дерев). Дуб символізував могутню силу, владу, гордість. Його вважали деревом царів і притулком богів. Ялина – дерево сміливості, вірності й безсмертя. У Греції її вважали ще символом надії. Явір – у слов’ян символ козака, парубка, здоров’я, молодості, вічної пам’яті. Ясен –у скандинавів Священне Космічне Дерево. В Україні – символ війни. У фольклорі символізував також скромність, пісенну душу. Сосна – у багатьох народів символ життєвої сили, плодючості, сили характеру, безсмертя. Липа – у європейській культурі уособлення жіночої грації, краси, щастя, а у греків – емблема подружньої любові. В Україні вважали, що липі Господь надав силу відвертати прокляття. Калина – символ вогню, сонця, неперервності життя, роду українців, а також дівочої краси, любові, вірності, материнства. „Без верби і калини – нема України”, – каже народна мудрість.
    А от що означає вільха? Де вона росте? Які міфи пов’язані з нею? І чому саме це дерево увічнив у своїй баладі „Вільшаний король” геній німецької літератури – Й.В. Гете? Прислухаймося до слів письменника, які можуть бути епіграфом до сьогоднішнього уроку:
    „Природа! Ми нею оточені й охоплені – непереможно, нам не вийти з неї, ні глибше в неї проникнути. Непрошено і несподівано вона захоплює нас у свій круговий танок і крутить нас, аж поки ми, знесилені, не випадаємо з її рук... Ми живемо в ній, але чужі їй. Вона вічно гово¬рить з нами і не видає своїх таємниць...” (Гете „Природа”).
    Отже, природа завжди була для Гете джерелом натхнення і вели¬кою загадкою, що вічно вабить і забирає в полон душу людини. Разом із письменником ми спробуємо доторкнутися до таємничої сили природи, наблизитися до її загадкової суті.

    Етап 2

    Короткі відомості про життя і творчість Й.В. Гете


    (матеріали для повідомлень учнів)
    Й.В. Гете народився в заможній бюргерсько-патриціанській родині юриста Йоганна-Каспара, який за певну суму ку¬пив звання „Імперського радника”. Батько приділяв велику увагу ви¬хованню дітей. Під керівництвом домашніх вчителів майбутній поет опанував грецьку, латинську, французьку, англійську та іта¬лійську мови. Змалку навчився грати на клавесині й віолончелі, ма¬лювати, фехтувати, їздити верхи, танцювати, орієнтуватись у всесвітній історії та історії мистецтва. Але найбільшим захопленням Гете з дитинства був театр.
    У 16 років Гете вступив на юридичний факультет Лейпцігського університету. Там він починає писати вірші в модному стилі рококо, прославляючи аристократичне життя і легкі насолоди. До Лейпцига в той час приїжджає слава і гордість тодішньої Німеччи¬ни Г.-Е. Лессінг. „Але тут нам надумалось не тільки не шукати з ним зустрічі, а навіть навмисно обминати ті місця, де він бував”, – згадував пізніше Гете, якому так і не судилося зустрітися з Лессінгом. Але слідом за ним він став на шлях творення національної німецької літератури. Після закінчення університету Гете захворів і повернувся до батьківського дому у Франкфурт, де за півтора роки хвороби засвоїв Клопштока, Віланда, Шекспіра, зацікавився серед¬ньовічною філософією, алхімією. Юнакові здається, що у нього починають налагоджуватися „найприязніші стосунки з Богом”. Слідами середньовічних філософів він приводить до власного пантеїзму – ві¬ри в тотожність Бога з природою. Гете не став містиком, але виніс звідси зерно, яке зійшло у його баладах і в першому акті „Фауста”. Після хвороби він оновлюється і стає незрівнянно глибшою людиною „з надзвичайною бадьорістю духу і радісним відчуттям внутріш¬ньої свободи”.
    На завершення юридичної освіти батько посилає Гете до Страс¬бурзького університету. Тут Гете познайомився з Й.-В. Гердером, який справив на нього великий вплив. Гердер висунув ідею народності мистецтва. (Він виступав за відображення життя і духу народу в літературі, творче засвоєння традицій фольклору. Мистецтво, на його думку, має наблизитися до природи, до того ж поняття „приро¬да” він поширював на сферу не тільки чисто природних, а й суспільних та історичних стосунків.
    Гете захоплювався також філософією Я. Спінози з його пантеїзмом. Під впливом ідей Спінози у Гете формується уявлення про природу як про всесвітню єдність, що вічно рухається і містить у собі таємничу силу, до якої має наблизитися людина, щоб зрозуміти сенс буття.
    Гете глибоко вивчав фольклор і захоплювався ідеєю пізнання чарів¬ної сили природи.
    На початку своєї творчості поет став лідером угруповання молодих письменників „Буря і натиск”. Вони проголосили культ свободи, генія, природи. Твори Гете цього періоду („Гец фон Берліхінген”, „Страждання молодого Вертера”, вірші) були пройняті пристрас¬ним бажанням змінити світ, у них діяли яскраві особистості, що відстоювали свободу, справедливість, активне ставлення до життя, „Буря і натиск” для Гете втілювалась передусім у стихії природи, яка стала символом вільного, гармонійного, хоча й бурхливого життя.
    7 листопада 1775 року Гете приїхав у Веймар на запрошення герцога Карла-Августа Веймарського. Герцогу було 18 років, Гете – 26. Гете зумів сподобатися герцогу, став його порадником, товаришем розваг, а сам – міністром шляхів і військовим міністром. Гете намагався своєю державною діяльністю вдосконалити жит¬тя людей, поліпшити устрій маленького герцогства. Він говорив: „Треба поливати власний сад, коли ми не можемо дати дощу всій землі”.
    У Веймарі Гете більше працює на герцогській службі, ніж пише, та все ж таки він створив у цей час вірш „Нічна пісня подо¬рожнього” (1780), балади „Рибалка” (1779) та „Вільшаний король” (1782), драму „Іфігенія в Тавриді” (1779) та ін. За різними дріб’язковими справами, придворними розвагами творчість письменника пригасає. А через 10 років, коли настало загострення життєвої кризи, Гете рішуче пори¬вається на волю. У 1786 році він їде до Італії, щоб відродитись. Через два роки поет повертається до Веймару, де живе до кінця життя. Тут він зустрічається з Гердером і Віландом. Тут він познайо¬мився з Й.-К.-Ф. Шіллером, їхня дружба тривала більше десяти років, поки Шіллер не помер. Тут був написаний безсмертний ,,Фауст”, що став підсумком багаторічних роздумів Гете про світ, людину, сенс буття.
    Гете був визначним діячем епохи Просвітництва XVIII ст. Як і інші просвітителі, він проголосив культ природи і ,, природної” лю¬дини, утверджував безмежні можливості особистості, її велику роль в удосконаленні світу, шукав шляхи встановлення духовної та при¬родної гармонії, важливої для всіх і кожного. Однак велич Гете полягає передусім у тому, що він поєднав різні ідеї, течії Просвітництва і створив власну філософську систему й передоснови нових художніх напрямів. У творчості Гете знаходимо просвітительський реалізм і просвітительський класицизм, елементи сентименталізму і передромантизму.
    Твори німецького генія 18-19 віків поклали на музику Бетховен, Шуберт, Гуно, Ліст, Глінка, Мусоргський. Натураліст Гумбольдт шанував його талант природознавця, а Володимир Вернадський вивчив і запозичив досвід мінералога.
    Олена Пчілка, Максим Рильський, Микола Терещенко, Ірина Стешенко, Григорій Кочур, Микола Лукаш і Василь Стус переклали українською гетевські поезії і трагедії. У Німеччині його твори вийшли 133-томним виданням обсягом понад 53 тисячі сторінок.

    Етап 1

    Аналіз балади „Вільшаний король”


    Слово вчителя. Природа для Гете завжди була наріжним каменем його творчості. Природа – як Бог, як Всесвіт, як сукупність усіх земних духовних, стосунків, як приклад гармонії і таємничої сили, як добрий і жорстокий учитель, як сучасність і вічність. Здається, що в його спадщині природа сама співає голосом Гете, вона живе своїм особливим життям і створює багатогранну картину, сповнену таї¬ни.
    Балада „Вільшаний король” (1782 р.) була спочатку написана як вставна пісня до п’єси „Рибалка” за мотивами однойменної балади, однак згодом отримала, самостійне значення. Гете надихнула дат¬ська народна пісня „Дочка короля ельфів”, опублікована Й.-Г. Гердером у збірнику „Голоси народів у їх піснях” (1778-1779). У Гердера дочка лісового царя, яку зустрів наречений Олуф у нічному лісі, на¬силає на нього смертельну хворобу. Олуф не доживає до свого весіл¬ля, наречена побачила його мертвим. У фантастичній формі тут знайшов відображення забобонний страх середньовічної людини перед ворожими силами природи, перед таємничими міфічними істо¬тами – ельфами. У „Міфах народів світу” читаємо, що ельфи – це духи повітря, природи. Вони можуть жити на деревах, люблять танцювати і заворожувати людей. Є ельфи світлі (добрі) й темні (злі), у них є свої Королі, свої володіння, межу яких не можна порушувати.
    Для усвідомлення головної думки балади Гете „Вільшаний король” варто порівняти її з „Дочкою короля Ельфів” Гердера.

    Завдання: прослухати обидва твори та з’ясувати схожість і відмінність між ними.

    Зіставлення балад. При очевидній схожості (мотив таємничості, фан-тастичність ситуації, смерть героїв, міфологізм) твори відчутно відрізня¬ються. У Гете діють не дочка короля ельфів і дорослий чоловік (наречений), а вільшаний король і дитина, окрім того, вводиться образ батька. Використовуючи фантастику, Гете, втім, долає містичність, даючи певне пояснення нічним страхам дитини. Гете виклав увесь матеріал у формі діалогу, гранично скоротивши описову частину, і таким чином досяг виключної виразності. Велике значення у творі Гете має ритм – балада нагадує швидкий біг коня, сюжет розвивається більш динамічно, ніж у Гердера.

    Словникова робота:
    Верба – символ космічного океану, Всесвіту, Космічної Гармонії; окрім того, це ще символ туги, печалі, трагічної долі.
    Вітер – символ духу, дихання Всесвіту, невловимості, неусвідомленості, швидкості, руйнації і водночас оновлення; у легендах вітер вважають місцем перебування багатьох духів, душ померлих.
    Нїч – стихія злих сил, символ нерозвинутих можливостей, інколи – порятунок від злих сил.
    Туман – символ невизначеності шляху, блукання.
    Пан – Бог лісів, отар, пастухів, покровитель усієї природи, зображу¬вався у вигляді напівлюдини-напівцапа – із хвостом, ріжками, бородою; навколо нього танцювали німфи (божества, що жили на деревах у воді, у горах) і сатири (лісові гірські божества нижчого рангу, які уособлювали первісну, грубу силу природи). Коли хтось порушував його спокій, Пан наганяв на нього страх (звідси – паніка, панічний тощо).

    Робота над змістом балади. У порівнянні з попередніми творами Й.В. Гете, де природа виступала як благодатна і життєдайна сила, символ гармонії, у веймарських баладах вона стає втіленням таєм¬ничих сил, ворожих людям. Саме таким почуттям пройнята бала¬да про вільшаного короля: реалістичний план (повернення батька із сином додому, нічні страхи й смерть дитини) накладається на фантастично-міфологічний. Таємничий і жахливий вільшаний король кличе до себе дитину, заманює її золотом, розвагами, пісня¬ми, прагнучи забрати її душу й життя до себе в полон.
    Гете використовує форму діалогу, що походить від фольклорних балад. Казковість ситуації, алегоризм образів теж пов’язані з усною народною творчістю.
    Атмосферу тривоги, страху, лихих сил підкреслюють відповідні міфо¬логічні образи-символи – верба, вітер, туман, ніч, за якими закріпи¬лись усталені значення. Реальність та ірреальність подій відобра¬жають два погляди на одні предмети і явища: цар – туман, заманюваня вільшаного короля – колихання гілля, дочки лісового царя – верби. Невипадковим є ймення вільшаного короля. Адже вільха – це дерево, що росте біля води, на вологому ґрунті, тобто це образ, у якому поєднуються в одне ціле вода й земля. Отже, вільховий король – втілення самої природи, володар усього, що є у всесвіті – води, землі, рослин, тварин і людства.
    У перекладі балади Гете Максим Рильський, характеризуючи вільшаного короля, влучно використовує словосполучення ,,хвостатий пан”, бо це дійсно всемогутній Пан, котрому підпорядковані ре¬альний і потойбічний світи. Проте, як бачимо, Гете надає перевагу саме назві „Вільшаний король”, що підкреслює прагнення письмен¬ника не тільки використати міф, а й вийти за межі міфологічного змісту, утверджуючи ідеї іншого, філософського порядку.
    Драматичну напруженість баладі надає зіткнення різних начал: життя і смерті, реального і фантастичного, відчаю і надії, буден¬ного та інтуїтивного. У цих конфліктах бере участь дитина. Але головні герої балади – батько і син – втілюють два різних сприйняття світу. Батько не вірить у чудеса, його позиція відзначається врівноваженістю, поміркованістю, раціоналізмом, та у його словах відчувається любов до сина. Мова дитини, навпаки, сповнена хвилювання, страху, інтуїтивного відчуття впливу якихось невідомих сил. Сумна кінцівка балади свідчить про те, що син був правий у своїх передчуттях.
    З іншого боку, маємо конфлікт вільшаного короля і хлопчика. Мова таємничого лісового царя сповнена містичної сили. Це неначе говорить сама природа, яка поглинає все, в тому числі й людину. У підтексті твору розуміємо причину жорстокості Пана: мабуть, люди пору¬шили його спокій, природну гармонію. А можливо, що в діалозі вільшаного короля з хлопчиком у символічній формі відображається вічний розрив людства і природи і водночас потяг до її злиття. І нарешті, існує ще конфлікт у душі самої дитини: її вабить сила при¬роди і разом із тим жахає. Дитина уособлює людство, яке досі не знайшло гармонійних стосунків з природою, зі світом, із самим собою. Звідси – трагічний фінал балади.
    Структура балади „Вільшаний король” відображена у такій схемі (її варто спроектувати на екран або намалювати на дошці):

    Йоганн Вольфганг Гете - Лірика


    Завдання. За схемою розкрити своєрідність балади „Вільшаний король”, проаналізувати її композицію, сюжет, позицію автора твору, жанрову своєрідність балади, пафос і засоби художньої виразності. Посилаючись на текст, обґрунтувати різницю у сприйнятті навколишнього світу сином і батьком.

    Відповісти на запитання: У чому можна вбачати незбагненну таємничу силу балади Гете „Вільшаний король”?

    Висновок. Гете ніколи не був песимістом. Він завжди відстоював ідею вічного руху вперед – через смерть, страждання, помилки – до оно¬влення життя. „Природа завжди огортає людей темрявою і вічно пориває до світла” (повернення до епіграфа уроку). Тупіт коня, що передається усім ритмом балади, є втіленням руху природи й лю¬дства вперед. Гете вірив, що, потрапивши в полон до вільшаного ко¬роля, людство зможе доторкнутися до таємничості та мудрості природи і направити біг коня в інший бік –до світла, яке здолає ніч. „Вільшаний король” – утілення непізнаної сутності природи, її могутніх сил. Природа у поета дихає, вирує, вабить людину. Балада стала відображенням філософських думок Гете про стосунки людства й природи, про розрив гармонії між ними. Проте письменник не втрачає віри, що колись ця зустріч буде менш трагічною. Головне – не зупинитись у своїх пошуках, не зневажати таїни природи і світу.

    Робота з перекладами балади „Вільшаний король”. Після прочитання перекладів М. Рильського, П. Куліша, Б. Грінченка можна поставити учням такі запитання:
    • Яка назва перекладу, на ваш погляд, більше відповідає тексту оригіналу й філософ¬ським поглядам Гете?
    • Які образи слов’янської міфології ви впізнали в перекладах (адже перекладач завжди додає до перекладу національний колорит своєї країни)? Скористайтеся „Словником символів” та словником „Персонажи славянской мифологии”.

    Порівняйте переклади балади, з’ясуйте їх емоційну та стилістичну забарвленість.

    Зіставлення перекладів. Найбільше відповідає тексту оригіналу та задуму Гете назва „Вільшаний король”, оскільки прикметник „лі¬совий” дещо звужує значення узагальнюючого образу володаря при¬роди. Разом з тим краще підходить іменник ,,король”, а не „цар”, бо це ближче до фольклорного джерела й підкреслює національну своєрідність німецької балади.
    Переклад П. Куліша вирізняється серед інших найбільшою національною забарвленістю, бо тут не тільки легко впізнати героїв українських міфів, але й можна знайти забуті перлини української народної мови: „хлоня”, „се”, „вітласта” „стогнати-конати”, „на вітті гойдати, коточка співати”, „царівни-вільхівни” та ін.
    Переклад М. Рильського відзначається особливою поетичністю та естетичною довершеністю, оскільки в його основі – літературна українська мова. Автор використовує інверсії, переноси, епітети, метафори, звукові повтори (асонанси, алітерації), але не зловживає ними.

    Підсумок вчителя. Гете залишив йому спадок таїну Природи, яка завжди змушувала людину переосмислювати своє життя і шукати шляхи гармонії. І коли людина й природа зливались в одне ціле, Гете вважав, що наступила та мить, яка називається щастя. У „Вечірній пісні художника” поет писав:
    Я вдячний, що із року в рік,
    Росту я в лад природі,
    Що радості шумить потік,
    Там, де було Безводдя.
    Любов синовню привітай,
    О, всеплодюща мати!
    В мільйонах бризків водограй
    Без краю буде грати.
    Мені вказала ти путі,
    Мій розум окрилила, –
    І в цьому вбогому житті
    Горить безсмертя сила.

    Як домашнє завдання дітям можна запропонувати намалювати малюнки до балади «Вільшаний король» та підібрати до них відповідні рядки з твору. А ще підготуватись до бесіди за такими запитаннями:
    • Що становить сюжет твору?
    • Порівняйте позиції батька та сина.
    • Змалюйте усно пейзаж, де відбувається подія.
    • З’ясуйте значення образів-символів: верби вітру, туману, ночі та ін.
    • Чому згадується вільха у назві твору? Де вона росте?
    • Яке це має символічне значення?
    • Як ви уявляєте собі вільшаного короля? Хто він такий і чому забирає життя в дитини?
    • Що символізує біг коня у творі?
    • Які фольклорні елементи автор використовує у баладі?

    все для dle
    Просмотров: 3 852
    Комментариев: 0
    Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
     
    Другие новости по теме:


    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.