Меню
Світова література

5 клас
6 клас
7 клас
8 клас

Интегрированный курс

5 класс
6 класс

Виразне читання

Теорія
Практика

Шкільний конферанс

Основи школи юного конферансьє

Школа юного диктора

Основи школи юного диктора

Вивчення лірики

Олександр Твардовський - Лірика
Роберт Льюїс Стівенсон - Лірика
Олександр Пушкін - Лірика
Франческо Петрарка - Лірика
Адам Міцкевич - Лірика
Шандор Петефі - Лірика
Пейзажна лірика Алкмана, Гете, Лермонтова
Публій Овідій Назон - Лірика
Михайло Лермонтов - Лірика
Іван Крилов - Лірика

Методичний практикум

Схема самоаналізу уроку
Поетичне відлуння
Типи аналізу твору
Технологічна модель уроку
Кабінет літератури
Глосарій

Робота з портретом

Портреты А.П. Чехова
Портреты Л.Н. Толстого
Портреты Ф.М. Достоевского
Портреты Н.В. Гоголя
Портреты Ф.И. Тютчева
Портреты А.С. Пушкина
Портреты И.А. Крылова
Портреты Эзопа
Портреты М.Ю. Лермонтова
Работа с портретом писателя на уроках литературы. Предисловие

Презентації

Гаррієт Бічер-Стоу. "Хатина дядька Тома". Презентація
Композиція твору. Презентація
Життя і творчість Шолом–Алейхема. Презентація
Пауль Маар - презентація
Ярослав Гашек
Рюноске Акутаґава. "Павутинка" - презентація
Анна Гавальда - презентація

Популярні статті
    Розповісти друзям
    » » Архілох - Антична лірика


    Архілох - Антична лірика

    Рейтинг:
    Категорія: Вивчення лірики

    АРХІЛОХ

    (серед. VІІ ст. до н.е.)

    Архілох - Антична лірика

    Радість є – радій не надто, є нещастя – не сумуй
    Понад міру. Вмій пізнати зміст в людському житті.
    (Пер. Г. Кочура)

    З іменем Архілоха пов’язана перша історично зафіксована дата, що стосується грецької лірики, тобто всієї античної і європейської поезії.
    Архілох – представник творчого світу Еллади, який жив у середині VІІ століття до н.е. на острові Парос. Син аристократа і рабині, Архілох не мав іншого вибору у житті, як стати воїном-найманцем. Він змушений був покинути рідний Парос і воювати на чужині, заробляючи собі на життя небезпечною і малоприбутковою професією найманого воїна. Архілох брав участь у численних військових походах, побував у різних куточках Греції, багато чого побачив і зрозумів. Життєвий досвід допоміг йому скласти своє уявлення про світ і місце у ньому людини. Поет не погоджується з традиційними поглядами на життя і його цінності, які диктувало сучасне йому суспільство. В елегіях Архілоха, що збереглись у більших чи менших фрагментах, відобразилось тогочасне життя і яскрава, непересічна особистість поета.
    Ліричний герой поета – це людина, яка не має батьківщини. То ж для нього не існує цінностей Тіртея – адже найманець чогось вартує доти, поки воює. Архілох не визнає слави захисника вітчизни, бо, за його словами, „хто поліг, тому ні слави, ні подяки вже нема”, „вдячність живі відчують лиш для живих”. Самотній серед людей, поет є цінністю сам для себе, тож йому не соромно кинути щит і втекти з поля битви, щоб врятувати життя. Ліричний герой Архілоха не прагне багатств, йому не потрібно царств, він знає ціну людського горя, щастя, життя, він твердо дивиться на світ, прагне бути стійким і мужнім, зберегти відвагу, але в той же час – мудрий спокій і душевну рівновагу, „пізнати зміни в людському житті” та „стійкість незламну душі”.
    Велику славу поетові принесли сатиричні ямби, які він використовував, щоб висміяти ворогів і невірних друзів. Легенда оповідає, що Архілох так висміяв свою колишню наречену Необулу та її батька Лікамба, котрий видав дочку заміж за іншого, що вони не витримали ганьби і „пішли із життя”. Римлянин Квінтіліан стверджував, що ямби поета – „згусток жовчі та нервів”.
    Архілох писав не лише ямби, а й гімни, елегії, байки тощо. З його величезної літературної спадщини, про яку згадують античні автори, до нас дійшло зовсім небагато творів.
    У поезії „Хліб мій на списі замішений...” (пер. Г. Кочура) втілено дух воїнського життя Архілоха. Відомо, що старогрецькі воїни під час походів усе своє майно носили на списах. Архілох підкрес¬лює, по-перше, що він є професійним вояком, по-друге, що він не має жодного майна, по-третє, що й під час військових походів він продовжує складати вірші.
    Поезія Архілоха „Серце, серце...” (пер. Г. Кочура), збереглася тільки наполовину. В ній уперше в європейській ліриці поет розмірковує на тему своєї самотності у світі. Але водночас він говорить про стійкість у цій самотності, навіть складає спеціальний кодекс поведінки людини серед буремних хвиль життя, котре дарує то перемоги, то поразки. Особливої емоційності в цьому вірші поет досягає саме тим, що веде розмову не з людиною, а з олюдненим у його свідомості серцем. Швидше за все, він звертається до власного серця. Але ця поезія має узагальнений зміст: будь-яка людина повинна бути виваженою у своїх вчинках і сильною у подоланні життєвих негараздів.
    У вірші „Всі шляхи богам відкриті...” (пер. А. Содомори) розвивається думка про мінливість людської долі. Ніхто ні в чому не може бути впевнений. Лише боги знають все та спрямовують життєвий шлях людини, одних підносячи, а інших кидаючи донизу. Тому кожна людина має бути готовою до змін у своєму житті.
    Як бачимо, за тематикою цей вірш перегукується з попереднім (що і складає своєрідний контекст всієї творчості поета): не можна ні впадати у відчай під час біди, ні бути занадто впевненим у своїх перемогах, адже людські долі складні і непередбачувані.
    Тільки „стійкість твердої душі”, подарована людині богами, може захистити її від жорстокого горя, – так стверджує Архілох у вірші „В горі невтішному всі заніміли”.
    Отже, провідна тематика поезії творця ямбів Архілоха – звеличення мужності і стійкості людини у випробуваннях долі.
    У жанровому відношенні творчість Архілоха, навіть судячи з тих фрагментів, що дійшли до нас, відзначалась виключною різноманітністю: він писав елегії, ямби, тетраметри, еподи, епіграми. Майстерність Архілоха часто порівнюють з гомерівською. Але архілохівські ямби відображають вже нове світосприйняття. Людина, на переконання Архілоха, має право на свободу й індивідуальний вибір життєвого шляху. А тому творчість поета можна вважати актуальною і в наш час.
    На батьківщині поета в його честь було споруджено святилище, від якого в наш час знайдено залишки надпису, що включав у себе біографію Архілоха й уривки з його віршів.

    Коментар до вивчення вірша „Серце, серце...”


    1. Поради з виразного читання: вірш має особистісний характер, а тому його треба читати як дружню пораду для людини – проникливо, душевно, спокійно, виважено.
    2. Робота з текстом вірша.
      • Сформулюйте основну думку вірша. (Поет стверджує, що в житті людини трапляються не тільки радісні хвилини, але й біди і невдачі, проте кожен із нас повинен вміти знаходити вихід із будь-якого скрутного становища, не падати духом і сприймати всі зміни в житті як належне – по-філософськи).
      • Як зрозуміти головний художній прийом автора у цьому вірші – те, що він звертається не до людини, а до серця? (Серце традиційно вважається головним органом людини, який відповідає за її чуттєвість, емоційність; воно особливо гостро реагує на всі позитивні і негативні зміни у житті людини, а тому в літературних творах, як правило, серце олюднюється).
      • Яка картина навколишньої дійсності постає у вірші через сприйняття ліричного героя? (Життя людини дуже смугасте: радощі, на жаль, чергуються з нещастями). Знайдіть у тексті антоніми, що відтворюють картину людського життя.
      • Ліричний герой вірша сприймає життя більше на рівні свідомості чи на рівні почуття? (Він розуміє, що чуттєвості уникнути дуже важко, але закликає людей бути більш терплячими, раціональними і ставитися до всього спокійно і виважено).
      • Чи є пафос цього твору оптимістичним? Чи можна заклик ліричного героя вважати своєрідними ліками від відчаю, алгоритмом до формування особистого терпіння й сили волі?
      • Як вам здається: автор розмовляє зі своїм власним серцем чи цей твір має узагальнюючий характер? Чи є у цьому творі риси заповіту?
      • Чи можна у вірші Архілоха віднайти зв’язок з життям самого поета?
      • Поет радить: „Вмій пізнати зміни в людському житті”. Чи є його слова актуальними і для наших сучасників?
      • Використавши статті літературознавчого словника, спробуйте довести, що вірш Архілоха „Серце, серце...” належить до ямбічної поезії.
      • Доведіть, що перекладачеві Г. Кочуру вдалося зберегти ямбічний характер оригіналу. (Нагадаємо, що до ямбічної поезії належали вірші, написані двоскладовими віршовими розмірами – ямбом і хореєм. Ці розміри сприяли жвавому, ритмічному, „карбованому” читанню на відміну від величного, спокійного, мелодійного елегійного вірша, побудованого на чергуванні гекзаметра і пентаметра, в основі яких лежав трискладовий розмір – дактиль). Намалюйте схему двох перших рядків вірша і визначте їх метрику. (8-стопний хорей).


    Коментар до вірша „Хліб мій на списі замішений...”


    • Прочитайте виразно вірш. Як ви зрозуміли його зміст? (У Давній Греції існував звичай: воїни під час походів носили всі свої дрібні пожитки, прив’язавши їх до списа. Архілохові довелося випити гірку чашу воїна-найманця, що ризикував своїм життям заради шматка хліба і ковтка вина.).
    • Згадайте факти з життя Архілоха. Як підкреслюється біографічний елемент у творі? (Оповідь ведеться від першої особи. Автор вживає займенники „мій”, „я”).
    • Як ви розумієте вислів „хліб мій на списі замішений; теж і вино я на списі маю ісмарське”? (Звичайно ж, ці слова не можна тлумачити у прямому розумінні. Архілох має на увазі те, що на харчі він змушений заробляти списом – тобто участю у військових походах. Не інакше, як списом, він заробляє й на ісмарське вино. Відомо, що Ісмар – це місто на фракійському узбережжі, яке славилося своїми винами).
    • Що значать слова „і п’ю, спершись на списа також”? (Знову зміст вислову глибший за пряме значення слів. Автор натякає, що у воїнів були злиденні умови існування: часом вони не мали даху над головою, щоб перепочити, чи навіть, щоб сидячи поїсти).
    • Чи зрозуміли ви після коментарів до вірша, що символізує у ньому образ списа? (Спис – символ тяжкої долі найманого воїна, якого цінують лише доти, доки він бере участь у війні).
    • Яке символічне навантаження несуть образи хліба і вина? (У давньогрецькій літературі (та й в уявленнях інших народів) це традиційні символи найважливіших життєвих речей – здоров’я, сили, миру).

    Підсумок.
    • Вкажіть на риси новаторства в поезії Архілоха. (Використовує нову для грецької літератури віршову форму – ямби. Вперше у грецькій літературі наважується розкрити світ власних почуттів. Герой його творів – людина самодостатня, що тверезо дивиться на життя і не прагне досягти слави будь-якою ціною. Висока героїка грецького епосу поступається місцем у творах Архілоха жорстким описам буднів воєнних походів. Писав у різних жанрах: ямб, елегія, епіграма, гімн, байка).
    • Прочитайте додатково поезію Архілоха „В горі невтішному всі заніміли...” На основі всіх прочитаних текстів поміркуйте над висловом римлянина Квінтіліана, який вважав, що ямби Архілоха – „це згусток жовчі та нервів”.

    все для dle
    Просмотров: 4 732
    Комментариев: 0
    Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
     
    Другие новости по теме:


    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.