Меню
Світова література

5 клас
6 клас
7 клас
8 клас

Интегрированный курс

5 класс
6 класс

Виразне читання

Теорія
Практика

Шкільний конферанс

Основи школи юного конферансьє

Школа юного диктора

Основи школи юного диктора

Вивчення лірики

Олександр Твардовський - Лірика
Роберт Льюїс Стівенсон - Лірика
Олександр Пушкін - Лірика
Франческо Петрарка - Лірика
Адам Міцкевич - Лірика
Шандор Петефі - Лірика
Пейзажна лірика Алкмана, Гете, Лермонтова
Публій Овідій Назон - Лірика
Михайло Лермонтов - Лірика
Іван Крилов - Лірика

Методичний практикум

Схема самоаналізу уроку
Поетичне відлуння
Типи аналізу твору
Технологічна модель уроку
Кабінет літератури
Глосарій

Робота з портретом

Портреты А.П. Чехова
Портреты Л.Н. Толстого
Портреты Ф.М. Достоевского
Портреты Н.В. Гоголя
Портреты Ф.И. Тютчева
Портреты А.С. Пушкина
Портреты И.А. Крылова
Портреты Эзопа
Портреты М.Ю. Лермонтова
Работа с портретом писателя на уроках литературы. Предисловие

Презентації

Гаррієт Бічер-Стоу. "Хатина дядька Тома". Презентація
Композиція твору. Презентація
Життя і творчість Шолом–Алейхема. Презентація
Пауль Маар - презентація
Ярослав Гашек
Рюноске Акутаґава. "Павутинка" - презентація
Анна Гавальда - презентація

Популярні статті
    Розповісти друзям
    » » Тіртей - Антична лірика


    Тіртей - Антична лірика

    Рейтинг:
    Категорія: Вивчення лірики

    ТІРТЕЙ

    (серед. VІІ ст. до н.е.)

    Тіртей - Антична лірика

    Тіртей – поет Давньої Греції, що жив у середині VІІ століття до н.е., є напівлегендарною особою. З іменем цього давньогрецького поета пов’язана антична легенда. Переповідають, що афіняни послали Тіртея на допомогу спартанцям, щоб поглузувати з них, коли спартанці за вказівкою дельфійського оракула попросили у афінян допомоги у війні із сусідньою Месенією. Ніхто не здогадувався, чого вартував Тіртей. Він своїми запальними військовими піснями підняв бойовий дух воїнів і привів до перемоги.
    Безперечно, що в легенді відбилась віра еллінів у велику силу поетичного слова, в силу мистецтва, в його виховний вплив на людину. Стверджують, що Тіртей проживав у Афінах, працював шкільним учителем, був слабим фізично, кульгав на ліву ногу.
    Дослідники давньогрецької лірики вважають, що твори Тіртея належать до декламаційної лірики. Поет складав патріотичні військові елегії, що були сповнені високих почуттів, пісні-заклики, які мали зміцнювати бойовий дух воїнів, виховувати в них почуття обов’язку перед батьківщиною, пробуджувати мужність і хоробрість у бою.
    Своїм обов’язком Тіртей вважав прославити відважних, котрі полягли в перших лавах захисників вітчизни, він змальовував гірку долю боягузів, яких вигнали за зраду з рідної країни, закликав „батьківщину і дітей боронити відважно”.
    Дослідники давньогрецької лірики наголошують, що Тіртей був найвидатнішим творцем еллінської елегії – одного з жанрів декламаційної лірики.
    Назва „елегія” вказувала в давньогрецькі часи лише на те, що цей вірш був написаний елегійним двовіршем, тобто таким, у якому перший рядок – гекзаметр, а другий – пентаметр. (Гекзаметр складався з п’яти стоп дактиля і однієї хорея, а пентаметр – з чотирьох стоп дактиля, розчленованих у середині рядка тривалою паузою – цезурою).
    Залишилися перекази, що твердять: елегії, пісні і марші, автором яких був Тіртей, так щиросердно надихали воїнів на боротьбу, що ті із запалом перемагали ворогів.
    У літературних критиків знаходимо свідчення про те, що відома багатьом поколінням елегія Тіртея „Добре вмирати тому...” є втіленням найбільш значимих рис творчості поета, а саме: патріотизму, суспільної дієвості, громадянського пафосу. У цій поезії ми спостерігаємо два типи поведінки людини під час війни: або битися за вітчизну, не шкодуючи свого життя („Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну, // Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах...”), або втекти, ославивши себе ганьбою, але в такий спосіб зберегти своє життя, хоч і втратити батьківщину „і йти жебракувати у світи”:
    З матір’ю милою, з батьком старим на чужині блукати.
    Взявши з собою діток дрібних і жінку смутну.

    Прискіпливо точно вказує поет на ставлення місцевого населення до втікачів:
    Буде тому він ненависний, в кого притулку попросить,
    Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача,
    Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє,
    Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.

    Розкривши читачеві два види поведінки воїна, поет щиро закликає:
    Тож як справді не знайде втікач поміж людом ніколи
    Ані пошани собі, ні співчуття, ні жалю –
    Будемо батьківщину і дітей боронити відважно,
    В битві поляжемо ми, не пожалієм життя...

    Після загальних зауважень Тіртей звертається до молодих воїнів:
    О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,
    Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.
    Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,
    Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою.

    Отже, ідея переваги чесної смерті воїна в бою над безслав’ям боягуза стає головною в низці елегій Тіртея. Він неодноразово повторює думку про необхідність юним воякам виховувати в собі не лише сміливість, а й навіть презирство до смерті.
    У своїх маршових піснях Тіртей створює образ ідеального воїна, який вважає за найвище щастя вмерти в бою за вітчизну.
    У творчому доробку Тіртея є кілька елегій, об’єднаних назвою „Поради”, у яких поет навчає мистецтва бою. Поет переконаний, що лише воїнська доблесть у бою залишає людині „добру пам’ять, робить її достойною слави і честі”.
    У Тіртея також знаходимо елегії, що мають загальну назву „Благозаконність” і стосуються різних проблем спартанської дійсності. Поет прагне, щоб воїн завжди був прикладом для наслідування.
    Отже, можемо дійти висновку, що тематика елегій Тіртея – героїка битви, опис війни; за формою його елегії мало чим відрізняються від еллінського героїчного епосу (елегійний вірш). Таким чином, творчість Тіртея – проміжний етап переходу від епосу до лірики. Варто зауважити, що герої Тіртея – це воїни-громадяни, які дбають про рідну землю.
    Згодом елегія отримала розвиток у світовій літературі як сумний вірш довільного розміру. До прикладу, в українській літературі одним із найяскравіших прикладів елегії (в такому розумінні цього жанру) є вірш Л. Глібова „Журба” („Стоїть гора високая...”), який став народною піснею.
    Еллінський же елегійний двовірш у світовій літературі не знайшов такого гучного відлуння, як, скажімо, героїчний епос, ставши в наступні епохи читанням для гурманів – тих, хто кохається на античності.

    Робота з текстом вірша „Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну...”


    1. Зверніть увагу на початок поезії: у чому особливості побудови перших шести рядків? (Вони побудовані на протиставленні: „добре” – „гірше немає нічого”).
    2. Який зміст Тіртей вкладає в слова „добре” і „гірше”? („Добре” – бути оборонцем рідної землі. „Гірше немає нічого” – бути втікачем, запроданцем).
    3. Яке ставлення людей поет пророчить тим, хто втік з поля бою? („Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє...”).
    4. У якій формі написані наступні рядки вірша? (У формі звернення до молоді).
    5. До чого поет закликає молодих воїнів? („Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою”. Тобто поет вважає, що заради батьківщини будь-який воїн повинен бути готовим віддати своє життя).
    6. Що, на думку Тіртея, личить юнакові і не личить старому у бою? (Поет переконаний, що головну відповідальність за оборону батьківщини повинні взяти на себе саме молоді воїни, старим вже треба дати перепочити).
    7. Дайте коментар до висновку, яким Тіртей завершує свій твір. (Готуючись до захисту своєї країни, кожен повинен виховувати у собі мужність, відвагу і витривалість).
    8. Як вам здається: чи міг цей вірш Тіртея вплинути на бойовий дух спартанців і допомогти їм здобути перемогу?
    9. З яким пафосом (переважаючим настроєм) треба читати цю поезію? Дайте поради щодо виразного читання окремих рядків, враховуючи, що це вірш-заклик.
    10. Знайдіть у вірші ті рядки, які, на вашу думку, могли найбільше вплинути на свідомість воїна. Чи можна їх включити до кодексу честі еллінського воїна?
    11. Дослідники творчості Тіртея називають поезію „Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну...” маршовою. Захистіть або спростуйте цю думку.
    12. Чому елегії Тіртея користувалися великою популярністю серед воїнів-спартанців?
    13. Яке б громадянство ви надали поетові Тіртею: афінське чи спартанське?
    все для dle
    Просмотров: 10 168
    Комментариев: 0
    Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
     
    Другие новости по теме:


    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.