Російський поет Олександр Трифонович Твардовський народився у 1910 році на Смоленщині в сім’ї коваля. Незважаючи на своє просте походження, батько майбутнього поета був досить освіченою людиною і з дитинства прилучав сина до кращих творів російської і зарубіжної літератури. Середню освіту Олександр отримав у звичайній сільській школі. Але вже в 14-річному віці виявив інтерес до журналістики – почав посилати замітки до місцевих газет. Потім спробував писати вірші: з 1929 року вони починають з’являтися на сторінках обласних періодичних видань. Вищу освіту Твардовський здобув у Московському інституті історії, філософії та літератури.

На уроці учні мають засвоїти відомості про життєвий та творчий шлях Р.Л. Стівенсона; ознайомитися з текстом балади „Вересовий трунок”, зрозуміти її головну думку – уславлення подвигу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками; розкрити зв’язок балади „Вересовий трунок” з фольклорною традицією. На матеріалі художнього тексту вчитель повинен розвивати в учнів навички виразного читання, вміння використовувати «фонові знання»; виховувати патріотичні почуття.

З творчості російського поета О. Пушкіна існує велика кількість досліджень як довідкового, так і методичного характеру. А тому тут ми не подаємо детального біографічного нарису, а обмежуємося лише тим матеріалом, який складає головне завдання нашого сайту – допомога вчителеві у вивченні конкретних ліричних творів. Ми представляємо історії написання віршів, робимо їх детальний аналіз як у сюжетно-тематичному, так і в художньому плані, пропонуємо проблемні запитання, коментуємо переклади поезій українською мовою, подаємо традиційні рекомендації щодо їх виразного читання.

З огляду на те, що у шкільному підручнику біографія Ф. Петрарки описана досить детально, ми не ставили перед собою завдання доповнювати її нагромадженням іншого фактичного матеріалу, а лише представили свій варіант короткої біографічної довідки про поета та перелік його основних творів.

Для поляків Адам Міцкевич – „національний пророк”, як і для шотландців Роберт Бернс, для угорців – Шандор Петефі, для росіян – Олександр Пушкін, а для українців – Тарас Шевченко.
Шкільна програма у 7 класі відводить на вивчення балади „Альпухара” А. Міцкевича 1 годину. Учням доцільно дати відомості про життєві дороги поета, вказати, що балада „Альпухара” є складовою частиною поеми „Конрад Валленрод”, що присвячена героїчній боротьбі поляків проти Тевтонського ордену хрестоносців у ХІV столітті, розкрити своєрідність поеми „Альпухара”.

Цей проект має на меті навчити учнів 6 класу виразно читати і аналізувати вірш Ш. Петефі „Коли ти муж – будь мужнім”, засвоїти визначення понять „алегорія”, „ліричний герой”, „анафора”, „метафора”, „порівняння”. Досліджуючи творчість поета, учні мають познайомитися з поглядами письменника на суть життя, зрозуміти зізнання поета: „Я – вірний син свого часу”.

Пейзаж – це художнє зображення природи. В усі віки він приваблював до себе знаменитих майстрів пензля, які створили справжні шедеври образотворчого мистецтва (на дошці 2-3 репродукції картин).

Десята елегія з четвертої книги „Сумних елегій” Овідія дає вчителеві чудову можливість застосувати метод вивчення біографії письменника за його творами. Для цього вчитель повинен володіти певними знаннями з життя Овідія з інших джерел, мати сам текст елегії та коментарі до нього. Добре було б розмножити текст твору, щоб учні при необхідності могли під час розповіді вчителя звертатися до першоджерела.

Будь-який художній твір потрібно розглядати у контексті історико-літературного розвитку та біографії письменника. При вивченні рекомендованих програмою віршів Лермонтова цей контекст набуває особливої вагомості. Вчителеві необхідно звернутися до суспільно-політичних подій лермонтовських часів, а також показати Лермонтова як наступника Пушкіна.

Із творчості І. Крилова існує досить багато як наукової, так і методичної літератури, і у вчителя навряд чи виникають труднощі у підборі матеріалу для роботи над його байками. Але не треба забувати, що байка – це один із тих літературних жанрів, які дають найбільш вдалий матеріал для уроку виразного читання, чим і варто скористатися на підсумковому занятті з вивчення байки. Побудувати такий урок можна як на основі одного – програмного – твору, так і залучивши до читання кілька творів цього жанру. А тому ми пропонуємо дві розробки такого уроку: перша – виразне читання байки І.А. Крилова „Вовк і Ягня”, друга – виразне читання 5-6 найвідоміших творів байкаря (в оригіналі і в перекладах).